«ІNSO-Львів» присвятив проєкт постаті Андрея Шептицького
Концерт-презентація у Львівській національній філармонії аудіо-диску «Bridges», записаного симфонічним оркестром «INSO-Львів» під батутою диригента Ярослава Шемета (Польща-Україна), – перший продукт однойменного з СD проєкту. Реліз платівки позиціонується як присвята митрополиту Української греко-католицької церкви Андрею Шептицькому, чиї прогресивні погляди і активна суспільна діяльність були визнані феноменом в українській історії. Літературні згадки про Владику Шептицького надихнули колектив на створення проєкту «Bridges», а карантинні обмеження стали ще більшою мотивацією для його реалізації.
«Мости» ставлять перед собою багато цілей. По-перше, виступають символом протекції і комунікації між Шептицьким і талановитими українськими композиторами 20 сторіччя (у тому числі композиторами-емігрантами). По-друге, акцентують увагу на важливості меценацтва як продовження справи Митрополита і як необхідної складової для розбудови та процвітання держави, маючи на меті залучити бізнес-спільноту до підтримки культури і музичного мистецтва зокрема (очевидно, шляхом підтримки оркестру «INSO»). Ще одна візія проєкту – повернення та відновлення забутої спадщини українських композиторів, виконання та запис їхніх творів. Ідейний задум відповідає сьогоднішнім мистецьким тенденціям і загалом працює на просування національної політики у музично-репертуарному полі. Безумовно, цікаво буде спостерігати за розвитком проєкту надалі.
Вітальне слово президента Українського католицького університету Бориса Ґудзяка.
Концерт-презентація відбувся в урочистій атмосфері. Організаторам вдалося зібрати на заході бажану публіку. Особливе піднесення створили натхненні промови запрошених всечесних отців – єпископа Філадельфійської архиєпархії УГКЦ, президента Українського католицького університету Бориса Ґудзяка, а також настоятеля Церкви Святої великомучениці Варвари у Відні, активного представника української громади отця Тараса Шагали.
У невеликій за обсягом програмі, виконавці проілюстрували майже три з чотирьох опусів, записаних на диску – більш, ніж вдала реклама, щоб зацікавити слухачів. Інформаційне наповнення концерту, традиційно, не вразило оригінальністю чи бодай якимись новими фактами про композиторів та їхню творчість. Прекрасна музика, яка заповнила концертну залу, була значно красномовнішою. Фрагмент з «Ukrainian Spring Song» Антіна Рудницького хоч і прозвучав на початку вечора incognito, налаштував присутніх на потрібну хвилю сприйняття неоромантичної музики з народним колоритом. Зрештою, як весна слугує початком річного циклу і символізує пробудження, оновлення і відродження, так і «Веснянка» Рудницького символічно розпочала концерт з ноток радості, свіжості й легкості.
Екватором вечора стало виконання одночастинного Фортепіанного концерту Василя Барвінського. Майже 20 хвилин, допоки звучав твір, мене не покидала думка: «Наскільки глибока, надзвичайно красива й оригінальна музика! Ми захоплюємося поемами Скрябіна, концертами Шопена чи Рахманінова, п’єсами Гріга чи Дебюссі, маючи такі шедеври, написані Барвінським. Кому як не українцям їх виконувати? Ця музика має звучати не тільки у Львові, а й у всьому світі!». Попереднє виконання концерту у редакції композиторки Богдани Фроляк у Львівській філармонії відбулося 2019 року. За словами пані Богдани, цьогорічне виконання оркестром «INSO-Львів» – більш вдале і збалансоване. Справді, диригент Ярослав Шемет, відомий своїм професіоналізмом та особливо яскравими інтерпретаціями, добре відчув і передав композиторський задум. Усі складові форми звучали органічно; кульмінації виправдані, динаміка продумана і логічна. Потужна енергія циркулювала між музикантами і, здається, навіть вступила у взаємодію із глядачами. Улюблениця публіки, піаністка Катерина Тітова (Німеччина-Україна) у концерті зайняла комплементарну позицію. І хоча надмірна емоційність та власний погляд солістки на темпові й агогічні зміни часом були причиною розходження з оркестром, публіка заслужено обдарувала виконавців гучними оваціями.
Піаністка Катерина Тітова (Німеччина-Україна).
«Українська сюїта» Андрія Гнатишина стала вдалим завершенням програми. Гнатишин, відомий більшості завдяки численному хоровому доробку, неабияк здивував майстерністю оркестрування та образністю викладу. Сюїта за жанром, симфонія за довершеністю музичної думки – цей цикл з чотирьох танців втілює найкращі риси українського народу: його широку душу (I ч.: Думки), норовливий характер (II ч.: Аркан), щирість і згуртованість (III ч.: Кружок), веселу вдачу (IV ч.: Коломийка).
Важко не помітити якісні зміни у звучанні оркестру «INSO-Львів». Одна з ключових причин, яка цьому сприяє – регулярна співпраця симфонічного оркестру з успішними диригентами та солістами, які володіють цінним міжнародним досвідом і охоче діляться ним з молодим поколінням. На жаль, оркестр досі не набув достатньо навичок, аби повною мірою відповідати запрошеним зіркам сцени. Дається в знаки чи то скромний досвід деяких музикантів, чи кадрова нестабільність, чи вкрай насичений і напружений концертний графік колективу. Як інколи в балеті бракує синхронності, так й «INSO» хочеться побажати більшої гнучкості і вправності у всіх сенсах. Щоб звучати якомога цілісніше, слід абсолютно довіритись диригенту, ловити кожен його жест чи погляд, вчитися не лише на репетиції, а й на сцені. На щастя, є така нагода.
Маестро Ярослав Шемет і оркестр «INSO-Львів».
Проєкт «Bridges» лише стартував і готує для прихильників української музики ще чимало прем’єр. Хотілося б, щоб колектив сприяв друкованому виданню віднайдених творів, а також продукував більше освітньо-наукових ініціатив, залучав партнерів не лише зі сфери бізнесу, а й навчальні інституції, громадські та міські організації. Бо спільними зусиллями досягається найкращий результат! І, як заповідав Преподобний Андрей Шептицький: «Спільне добро чинить із людей одне тіло, а якраз те спільне добро є основою всякої любови».
Фото: з сайту Львівської національної філармонії
08.09.2021