У перерві між концертними сезонами музичний Львів не припиняє тішити шанувальників класичної музики самобутніми програмами, непересічними подіями та не менш цікавими анонсами. Позитивна динаміка у розвитку фестивального життя міста – заслуга десятків, а може і сотень талановитих організаторів-активістів, які здатні заряджати своїми ідеями усіх навколо: колег і митців, можновладців і спонсорів, найвибагливішу публіку і людей, які чи не вперше вирішили завітати до концертної зали. Організаційний бік будь-якого заходу, незалежно від масштабу, – це копітка праця, гідна великої поваги і зацікавлення.
Директори Львівського органного залу Іван Остапович і Тарас Демко розкрили деякі секрети успішного мистецького менеджменту та поділилися рефлексіями опісля успішної реалізації великого проекту – Органної резиденції у Львові.
Лекція Тараса Демка "Як створити CV".
– Вітаю! Відвідавши Гала-концерт Львівської органної резиденції, була рада доторкнутися до такого неординарного проекту. Виявляється, резиденцію влаштовано вже втретє, але цьогоріч уперше як самостійний захід. Які для цього були передумови?
Іван Остапович: Справді, перші дві резиденції відбулися у 2018 та 2019 роках довкола Фестивалю органної музики. Це логічно, адже ми запрошували виконавців з різних міст, із закордону, і з’являлася нагода провести ряд майстер-класів…
Тарас Демко: Ми точно творили формат резиденції для того, щоби почати, адже знали, який потенціал є у такого заходу більшого масштабу. Розуміли, що перша-друга резиденції будуть супровідними програмами до великого проекту. Здається, це було правильним рішенням. Бо цьогоріч проект показав свою тяглість, а тяглість зорієнтована на сталий розвиток. Тому я радий, що Третя резиденція несла в собі вже певну традицію. Комплексний формат (майстер-класи, лекції, воркшопи, тренінги тощо) дав дуже хороший результат. Насамперед, показова велика кількість учасників, чимало з яких раніше чули про Львівську органну резиденцію і планували взяти у ній участь. Хочемо, щоб Львівська органна резиденція проходила саме так, у фоновому режимі: привітний, відкритий майданчик для молодих органістів. Органісти познайомились із Львівським органним залом і відчули, що їм тут справді раді. Ми сказали: «Почувайте себе як вдома». Головний результат резиденції – це спільнота, яка буде ефективно взаємодіяти і мати з Органною резиденцією довготривалі зв’язки.
– Чи були якісь застереження або страхи перед проведенням досить масштабного заходу в теперішній нестабільний час?
Т. Д.: Насамперед, нагадаємо, що резиденція відновила свою роботу опісля річної паузи у зв’язку з карантином. Наш проект став одним з переможців в категорії великих проектів у вперше організованому Міською Радою грантовому конкурсі «Фокус на культуру - 2020». Практично всі активні осередки Львова подались на цю програму, і ми не стали винятком.
І. О.: Навіть добре, що резиденція відбулась у 2021 році, коли ми всі навчилися жити з певними карантинними правилами та обмеженнями. Тепер ми точно розуміємо що відбувається, як треба діяти.
Т. Д.: Зрозуміло, що було непросто. Пандемія денервувала навіть під час резиденції. До прикладу, запрошена з Естонії органістка Ула Крігул просто не могла вилетіти зі своєї країни. У той час, коли були здійснені усі необхідні бюрократичні процедури, причина скасування авіарейсу виявилась більш ніж банальною – не назбиралась достатня кількість пасажирів для вильоту. Отож, над логістикою прийшлось добряче поламати голову, але врешті-решт усе вдалося. Як організатори, ми постійно турбувались про стан здоров’я учасників ще до приїзду, а також на місці під час резиденції, щоб усі почували себе комфортно і безпечно.
– Чим ви керувались при створенні такої насиченої мультидисциплінарної програми? Як відбувався пошук наставників для резиденції?
І. О.: Перш за все, ми розуміли, яка ситуація з органним мистецтвом існує в Україні. Якщо молодий музикант захоче отримати вищу музичну освіту як органіст, то зробити це він зможе лише в Київській консерваторії. Саме там викладає відома органістка Галина Булибенко, яка виховала чимало музикантів, що провадять свою діяльність по всій країні. Вона має особливий педагогічний підхід, багаторічний досвід і виконавські навички. Важко знайти більш авторитетну і компетентну людину в цій галузі, тому п. Галина стала почесним педагогом цьогорічної Органної резиденції.
Майстер-клас органістки Галини Булибенко з Києва.
Щоб представити не тільки українську, а й європейську виконавську традицію, ми запросили естонську органістку Уллу Крігул. Її ми добре знаємо як професіонала, співпрацюємо близько трьох років. У доброму сенсі противага шкіл лише збалансувала і збагатила світогляд юних органістів.
Т. Д.: У цьому форматі ми дотримувались принципу дуалізму: два головні педагоги репрезентують дві традиції – українську і західноєвропейську. Два аспекти у фокусі проекту – «тверді» навички гри на інструменті і «м’які» навички (англ. soft skills), такі як самопрезентація, маркетингові чи юридичні аспекти актуальні для сьогодення. Учасники вчилися оформлювати резюме та сторінки/канали в соцмережах, торкнулися знань із правил взаємодії з медіа тощо. За тиждень, звичайно, неможливо осягнути і ґрунтовно вивчити так багато дисциплін. Проте для нас було важливо поділитися своїм досвідом, викликати інтерес та спонукати молодь до роздумів.
Крім того, відбулися творчі зустрічі з відомими музикантами, які приїхали із різних куточків України та закордону. Серед них відомий польський органіст Міхал Шостак. Його емоційний майстер-клас захопив і був цікавий абсолютно для всіх, адже показав, як це – імпровізувати на органі, як через імпровізацію проектувати свій внутрішній світ. Міхал досліджує зв’язки менеджменту і артистизму, тому була нагода поспілкуватися на цю тему також.
Звісно, говорили про органи із дослідником Сергієм Калібердою. Саме від нього важливо було почути цікаві історичні відомості, як от, наприклад, про існування на Галичині 400 органів ще на початку XX століття. Де вони тепер? На жаль, наразі можна почути менше 10 органів.
– Що найголовніше в процесі організації подібних культурних заходів?
Т. Д.: Планування. Перед створенням будь-якого проекту треба розуміти, який хочеш отримати результат і наскільки реалістичним він є. Це дещо банально, але успіх гарантує дотримання методики SMART (Specific – конкретна, Measurable – вимірювана, Achievable – досяжна, Realistic – реалістична, Time bound – обмежена в часі мета). Проект мусить бути правильно і логічно оформлений, мати чіткі лінії, дедлайни.
– Літній період далеко не найвдаліший в концертній індустрії у комерційному плані. Проте, з огляду на освітній базис Органної резиденції, це оптимальний час для студентів та викладачів, аби навідатись до Львова, не полишаючи навчання чи роботу. Чи ви, як організатори, задоволені рівнем суспільного розголосу щодо проекту, кількістю глядачів на концертах в рамках фестивалю? Можливо, маєте статистику?
Т. Д.: Звичайно, статистика є. Якщо щось можна підрахувати, це треба рахувати. Статистика дає підґрунтя для аналізу, висновків, щоб у майбутньому зробити щось краще або взагалі відмовитися від якоїсь ідеї. Органна резиденція в цифрах присутня. Якісь події викликали більше резонансу, якісь менше. Публічні події були на достойному рівні. Гала-концерт зібрав багато глядачів, інші концерти протягом тижня теж кожен по-своєму запам’яталися слухачам. Перший концерт Ули Крігул відзначився фаховістю і небанальним репертуаром. Міхал Шостак імпровізував на теми українських народних пісень, а в кінці виступу навіть виконав імпровізацію на мелодію гімну України. Публіка була в захваті і викликала органіста на біс разів шість! У рамках резиденції наша органістка Надія Величко також презентувала свою нову програму «Музика Скандинавії». До слова, тема Скандинавії нині дуже близька усій команді Органного залу.
– Організація подібного заходу потребує чималих фінансових витрат і самотужки неможлива. Як вдалося реалізувати задумане? Чи була участь в резиденції безкоштовною для молодих органістів?
Т. Д: Так, участь в резиденції була безкоштовною, а також передбачала компенсацію витрат на дорогу і забезпечення проживання. Основні витрати вдалось покрити завдяки гранту «Фокус на культуру». Як гостинні господарі, ми старалися зробити перебування резидентів у Львові максимально комфортним і невимушеним. Музиканти жартували, що з Органного залу не хочеться йти, бо можна пити досхочу кави (за тиждень було випито певно 10 кг!).
– Поділіться враженнями від співпраці з учасниками резиденції. Наскільки високим виявися їх виконавський рівень?
І. О.: Рівень учасників, особливо тих, хто грав з оркестром на Гала-концерті, досить високий. Я би сказав, що їм бракує не професіоналізму, а більшою мірою впевненості і віри в себе. Вони молодці, але психологічно дехто почувається скуто, дуже боїться схибити. У якомусь розумінні це притаманно всім українцям – нам важко себе полюбити. Проте це необхідно робити! Ми дуже хотіли, аби юні музиканти почували себе вільними, перспективними, не ховалися в собі і своїх суто технічних виконавських моментах. До слів Тараса про мету резиденції можна додати ще один важливий меседж: молоді органісти не полишені самі на себе, вони потрібні, вони затребувані! Як керівники концертного залу, ми неабияк зацікавлені в їхньому саморозвитку і нашій подальшій співпраці. Адже саме ці талановиті музиканти колись виступатимуть і в стінах Львівського органного залу.
– Якщо підсумувати: що вдалося, а що ні?
І. О.: Не можна сказати, що щось не вдалося. І запорука того – методика, про яку говорив Тарас. Справді, важливо, що цьогорічній резиденції передувало ще дві, які мали трохи менший, пілотний формат. Тому можна стверджувати, що Органна резиденція-2021 відбулася саме так, як ми планували і сподівалися.
Т. Д.: Ми розраховували навіть на меншу кількість учасників. У проекті було прописано 15 активних учасників, чекали ми на 18, натомість взяли участь 17 музикантів. Не очікували ми, що учасники будуть аж настільки активними: спраглі до занять опісля інтенсивної щоденної програми, вони вправлялись на органі до 3-6 години ранку замість запланованої 24:00! Стала в нагоді сучасна система цифрового оснащення концертного залу, яка дає змогу дистанційно керувати замками, світлом і технічним забезпеченням. Пишаємося, що маємо в арсеналі такі передові технології, які цілодобово роблять перебування в Органному залі зручним і, що важливо, безпечними для персоналу та гостей.
– Отож, які головні результати резиденції? Який фідбек отримуєте після її закінчення?
Т. Д.: Найбільш важливе і цінне для нас те, що учасники Органної резиденції попередньо не були знайомі, а нині зав’язали чудові приятельські і професійні стосунки: спілкуються і підтримують один одного, під спільними постами в соцмережах дають професійні поради. Цей проект виправдав своє головне завдання – створення спільноти.
Львів має величезні перспективи і переваги у проведенні таких заходів, як конгреси, воркшопи, симпозіуми, фестивалі чи резиденції. Наше місто огорнуте особливим шармом, що дає змогу органічно поєднувати професійне й особисте.
Разом з учасниками резиденції ми гуляли Львовом, відвідували історичні пам’ятки, відслідковували, як змінюється місто на прикладі арт простору «Радіогараж». Не дивлячись на те, що музиканти вправлялися на органі практично цілодобово, вони завжди знаходили час на прогулянки і були цьому несамовито раді. А ми своєю чергою щасливі, що змогли створити для хлопців і дівчат таку класну дружню атмосферу.
Крім того, резиденція має і матеріальні досягнення: кожному з учасників було зроблено професійну фотосесію та якісні сценічні відеозаписи, які можуть бути використані як компоненти резюме музикантів.
Окрилені позитивними результатами цьогорічної Органної резиденції, спільно з Львівською національною музичною академією в особі ректора, професора Ігора Пилатюка ми готові анонсувати відкриття в академії факультативу з органа. Сподіваємося, з вересня усі охочі студенти зможуть приступити до занять із провідною солісткою Надією Величко, яка погодилась викладати гру на органі як предмет за вибором. Це стане прецедентом у Західній Україні, адже створить бодай якусь альтернативу Києву як центру професійної підготовки органістів.
– Погодьтесь, Органна резиденція – достатньо вузькопрофільний, специфічний захід. Це не применшує його значимості, але він, насамперед, цікавий суто для органістів та поціновувачів органної музики. Які наступні кроки ви вбачаєте для ширшого просування органного мистецтва на локальному рівні, та що варто робити для популяризації органу у всеукраїнському контексті?
І. О.: По-перше, треба окреслити стратегію популяризації органного мистецтва: дослідити стан освіти; оцінити стан інструментів; усвідомити, що добре, а де є проблеми – зрозуміти, на чому ми стоїмо. Частково, резиденція покликана на ці завдання. По-друге, усе в руках людей! І ми повинні їх стимулювати. Тоді вже на третьому етапі можна переходити до реалізації стратегій щодо Львова чи країни взагалі.
Т. Д.: Додам, що важливо розуміти важливість спільноти. В Україні є кілька профільних громадських організацій, які переймаються органною спадщиною. Але не варто покладати усі надії на них. Хибно думати, що хтось зробить щось замість нас, бо ми не маємо на це повноважень. Потрібно розуміти, що ми самі відповідальні за цей процес: ми, ви, спільнота! Позиція громадянина починається з відповідальності й любові: до своєї планети, своєї країни, міста. Це наскрізна логіка.
Мені здається, важливо будувати спільноту на основі миттєвих результатів. Тобто, щойно відбулася Органна резиденція, тож треба усіляко підтримувати і розвивати нові зв’язки. Органний зал у Львові прагне провадити кампанію на локальному і національному рівнях. Ми є дієвцями цієї сфери, активними учасниками процесу. Система органних залів України має величезні загрози: незадовільний стан будівель, приміщень, інструментів, організаційні, правові та інші питання. Для того треба об’єднуватися і комунікувати, щоб, найперше, ліквідувати або мінімізувати ці загрози, а далі, використовуючи свої сильні сторони, зміцнювати і відроджувати органне мистецтво в Україні.
Розмовляла Вікторія Антошевська.
Фото: Роксолана Труш.
12.08.2021