Красуйся, древнє місто Львів,
Як ніжний ранок України.
Я знаю: виростуть нові
Стрункі споруди із руїни.
Я бачу вже тепер тебе:
Стоїш в огнях перед очима,
І в'ються в небо голубе
Димків струмочки незлічимі.
Звелись величні корпуси
Новозбудованих заводів,
Людські лунають голоси,
Як слава пройдених походів.
Безмежна, радісна й дзвінка
Встає твоя майбутня доля,
Росте в будовах і гудках
Народу слава, сила й воля.
[Радянський Львів, №8–9, серпень-вересень 1946]
11.08.1946