Нині вранці, 5 серпня, помер відомий український політичний діяч, перший голова СБУ і четвертий прем’єр-міністр України Євген Марчук. Про це повідомила у фейсбуці його дружина, головна редакторка газети «День» Лариса Івшина:
"Чорний день....помер ЄК (Євген Кирилович, – ред.) ...зупинилося серце".
На сайті СБУ повідомили, що причиною смерті став ковід:
"Коронавірусна хвороба загострила захворювання, на які він страждав, та спровокувала гостру серцево легеневу недостатність".
Євгену Марчуку було 80 років. Він був першим чинним головою Служби безпеки України – з 6 листопада 1991 року по 12 липня 1994-го (його попередник Микола Голушко був виконувачем обов’язків, до призначення Є. Марчук був Державним міністром з питань оборони, національної безпеки і надзвичайних ситуацій УРСР).
Між першим і другим туром президентських виборів 1994 року за указом Л. Кравчука став віцепрем'єром в уряді Віталія Масола, потім, за за указом Л. Кучми від 31 жовтня – першим віцепрем'єр-міністром України, головою Координаційного комітету при Президентові України по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю. А в березні 1995-го став прем’єр-міністром України, поки через рік, у травні 1996 року, Леонід Кучма не усунув його з посади "за створення свого власного політичного іміджу". Будучи прем'єром, у грудні 1995 р. став на довиборах до Верховної Ради по Миргородському виборчому округу (№324) народним депутатом.
На парламентських виборах 1998 року був другим номером списку СДПУ(о), головою якої незадовго до виборів став Віктор Медведчук (сам Марчук у партію не вступав). Очолив фракцію СДПУ(о) у Верховній Раді, але згодом, коли СДПУ(о) підтримала Л. Кучму, а не його, на президенських виборах, порвав із цією політичною силою і створив власну партію – Соціал-демократичний союз.
У 1999 році кандидував на виборах Президента України. Після поразки в першому турі (8,13%, 5 місце з 13 кандидатів) підтримав перед другим Л. Кучму проти комуніста В. Симоненка, після перемоги Кучми став секретарем РНБО.
З червня 2003-го по вересень 2004 року був міністром оборони, на цей час – вересень-листопад 2003 року – припав конфлікт із Росією стосовно острова Тузла. Мав звання генерала армії України (від 23 березня 1994 р).
З травня 2015 року по травень 2019-го Марчук представляв Україну в Тристоронній контактній групі.
Євген Марчук народився в селі на Гайворонщині в сім'ї колгоспниківі. У 1963-му закінчив філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту ім. О.С. Пушкіна за спеціальністю "вчитель української мови і літератури", однак одразу ж після отримання диплома став оперуповноваженим обласного управління КДБ.
Впродовж більш як 30 років працював у спецслужбах УРСР, в обласних управліннях КДБ, у центральному апараті. Перед розпадом СРСР був першим заступником голови КДБ УРСР.
Працював і в 5-му управлінні КДБ, яке займалося переслідуванням дисидентів. Розповідав, що його ставлення до цих людей змінилося після того, як він вивчив архіви КДБ про національно-визвольний рух і особисто спілкувався із дисидентами.
05.08.2021