Поезія.

***

Не шукай співчуття у того, хто сміється,

Хто не знає страждання і мук,

Він на горе твоє не озветься,

Не протягне до тебе він рук.

Не шукай співчуття у того, хто упився

Насолодою пишних утіх,

Він на сльози незрячим зробився

Розуміє лиш співи та сміх.

Ні, не плач перед ним, не почуєш від нього

Співчуття потішаючих слів.

Він в роскошах бажання ясного

Всі пориви свої утопив.

А заплач перед тим, в кого серденько ниє,

Хто замучив у мріях себе.

Він напевно тебе зрозуміє,

Він напевно потішить тебе.

А заплач перед тим, хто, як ти, у недолі,

Хто зігнувсь під ярмом чорних дум, —

І озвуться тобі його болі,

І зільється з твоїм його сум.

[Воля, 18.06.1921]