На понедїлковім засїданю палати послів поставили нїмецко-національні і антісемітскі посли интерпеляцію до презідента міністрів ґр. Баденього в справі "аґресивного польонізму". Интерпелянти питають ґр. Баденього, чи єму звістні слова пруского міністра просвіти, Боссого, котрий сказав, що "в Галичинї находить ся головний центр аґітаційний аґресивного польонізму на сусїдні держави". В тих словах — після гадки интерпелянтів — містить ся закид, що один австрійскій край коронний загрожує спокоєви держави, злученої союзом з Австрією, — тож годилось би дати публичне поясненє, a взглядно успокоєнє.
Повисша интерпеляція має виразний характер прусофільскій і наколи би була поставлена самими німецко-національними послами, котрі не криють ся з своїм прусофільством, не була би анї нїчим нздзвичайним анї так дуже дивним. Але факт, що авторами интерпеляції суть ті нїмецко-національні посли (Гавк і Дец), котрі прихиляють ся більше до антісемітів, а відтак, що интерпеляцію підписали всї антісемітскі посли, — сей факт надає цїлій интерпеляції цїлком инше значінє.
Віденьскі антісеміти звістні з свого австрійского патріотизму і нїхто не може підозрівати их о надмірну печаливість для загрожених аґресивним польонізмом интересів Прусії. Наколи-ж антісеміти виступають з того рода интерпеляцією, то хотять тим способом зазначити щось иншого, щось такого, що дає ся так само примінити до відносин австрійских як і пруских. Антісемітам розходило ся головно о факт "аґресивности поліонізму", замітний в теперішній австрійскій політицї внутрішній. Сей факт зазначують антісеміти від довшого часу на своїх людових зборах популярно именем "polnische Wirtschaft", а в парляментарній акції покористувались висказом пруского міністра о аґресивности польонізму і вплели єго в интерпеляцію.
Що так а не инакше порозуміли сю интерпеляцію ті круги, против котрих она була вимірена, показує ся з відзивів праси півофіціяльної і польскої. Стара Presse уважає интерпеляцію частою напастію і дає зрозуміти, що ґр. Бадені не потребує відповідати, бо сам міністер Боссе поясняючи свої слова на слїдуючім засїданю сказав, що під аґітацією розуміє шовіністичну прасу найгіршого сорта, для котрої нема нїяких стовпів граничних, а не "поважні льояльні елєменти польскі сусїдних і злучених дружним союзом з Прусією країн". — Польска праса признає згідно, що интерпеляція вимірена посередно против польскости а безпосередно против ґр. Баденього. — Dziennik Polski каже, що антісеміти ziejąc nienawiścią до Поляка ґр. Баденього, получили ся з прусофілами і внесли интерпеляцію урядовані, що докучили Полякам і ґр. Баденьому. — Czas називає интерпеляцію недорічною, нетактовною і нешляхотною, бо порушає квестію, котра не має нїякої звязи з внутрішною політикою австрійскою. Интерпеляція обиджує навіть гідність монархії, бо зачіпає Поляків. Таж і Боссе побачив, що промахнув ся, коли відтак до певної міри відкликав свою зачіпку против Поляків в Галичинї, а промахнув ся длятого, бо закид о аґресивній політицї польонізаційній в Галичинї дотикає внутрішних справ монархії, а тих не вільно критикувати з місця правительственного сусїдної союзної держави. На щастє — кінчить Czas — Поляки у Відни находять ся в такім положеню, що не потребують оборони і відпору такої напасти. — За ту напасть відгрожують ся обі згадані ґазети польскі антісемітам тим, що від тепер антісеміти не найдуть між Поляками прихильників для своєї проґрами політичної.
Дѣло
25.03.1896