Майстри запам’ятовують речі, пов’язуючи їх зі знайомими місцями. Цей так званий метод локусів допомагає також початківцям, з’ясували науковці. У піддослідних, що послуговуються методом «палац пам’яті», певні мозкові регіони починають працювати ефективніше. Крім того, у них утворюються нові нейронні зв’язки, що покращують продуктивність пам’яті й у тривалій перспективі.
Зображення: Metamorworks/ iStock.
Послідовність цифр, імена або список зупинок автобуса – майстри або спортсмени пам’яті можуть помічати неймовірну кількість речей. Причина – сильніші нейронні зв’язки в мозку. Аби їх створити, професіонали використовують спеціальні техніки запам’ятовування, що підвищують когнітивні здібності людини і можуть навіть запобігати деменції.
Один з давніх варіантів мнемонічної техніки – так званий метод локусів, коли люди пов’язують спогади зі знайомими місцями. Так, наприклад, можна запам’ятати список покупок, розмістивши продукти вздовж знайомої дороги до супермаркету. Для цього потрібно, наприклад, уявити мішок яблук і пов’язати його зі сходами в будинку, де живеш. Вийшовши з квартири, ці сходи – перше, що постає перед очима. Потрібно відтворити в голові правдоподібну картину того, як, припустімо, яблука скочуються по сходах. Якщо потрібно купити ще пакет молока, можна уявити, як молоко стікає по дверях під’їзду. Пакет пластівців може лежати в садку навпроти. Роблячи покупки, потрібно лише подумки пройти цей шлях та пригадати всі харчі, що були в списку.
Майстри пам’яті постійно тренуються втримувати в голові послідовність цифр або імен. Чи з цього також можуть скористати початківці, перевірили науковці на чолі з Ізабеллою Ваґнер (Isabella Wagner) з Віденського університету. При цьому вони також хотіли пояснити, чи тренування, крім всього іншого, може допомогти покращити довготривалу пам’ять.
Для цього команда вчених порівняла продуктивність пам’яті майже 20 спортсменів пам’яті та 16 учасників контрольної групи. В другому дослідженні науковці перевірили продуктивність 50 початківців, котрі або проходили 6-слівне тренування методом локусів, або засвоювали іншу методику тренування, або зовсім не вчилися мнемонічних технік.
За обох тестів науковці вимірювали мозкову активність учасників методом магнітно-резонансної томографії (МРТ): тоді, коли піддослідні вивчали слова напам’ять, пригадували вивчене або перебували у стані спокою після вправ. Через чотири місяці науковці перевірили довготривалу пам’ять початківців у цьому спорті.
Виявилося: не лише спортсмени пам’яті пригадували більше слів, ніж контрольна група, а й початківці лише в результаті 30-хвилинного денного тренування методу локусів могли завчати довші списки предметів. У середньому вони запам’ятовували 50 слів, натомість контрольна група – близько 30 слів, а зовсім нетреновані піддослідні – 27 слів.
Це науковці проілюстрували МРТ-знімками спортсменів і початківців під час їхнього послуговування методом «палац пам’яті»: «Насправді ми змогли з’ясувати, що цей метод зумовлює ефективніше опрацювання інформації у тих мозкових регіонах, що пов’язані з пам’яттю і просторовим орієнтуванням», – сказала Ваґнер.
Так особливо в спортсменів при завчанні та пригадуванні слів ділянки в лобовій частці та поблизу гіпокампа були менш активними, ніж в інших. Ці спостереження підтвердилися і в початківців, які тренувалися мнемонічною технікою: що кращими були їхні успіхи при пригадуванні, то меншою була мозкова активність у цих ділянках. «Мозок, що тренується, меншими затратами досягає кращих показників», – пояснила Ваґнер.
Цікаво, що учасники, які вперше застосовували техніку, навіть через чотири місяці могли запам’ятовувати більше інформації, ніж інші учасники. У них не лише знижувалася активність залучених до вирішення завдання мозкових регіонів. Навіть після навчання у стані спокою у мозку піддослідних зростала кількість нервових сполучень, через які інформація закарбовується як довгострокові спогади.
Так, в особливо успішних учасників метод локусів посилював зв’язки між гіпокампом та корою головного мозку. «Ця зміна мозкових зв’язків засвідчує, що після вправляння закріплюються спогади, в результаті чого вони можуть потрапляти до довгострокової пам’яті», – сказали науковці. Так результати засвідчують, що метод локусів не лише підвищує продуктивність пам’яті в початківців. Техніка також може придатися для того, щоб надовго зберігати спогади.
Anna Bolten
«Gedächtnis-Palast» wirkt auch bei Anfängern
Universität Wien, Science Advances, 10/03/2021, doi: 10.1126/sciadv.abc7606
Зреферував С.К.
25.03.2021