Міжнародний фонд Івана Франка оголосив лонглист претендентів на здобуття однойменної премії у 2021 році. Загалом на розгляд жюрі подали 26 наукових робіт, які мають вагоме суспільне та міжнародне значення.
Фото www.facebook.com/frankofund
Ініціаторами подання стали 11 закладів вищої освіти з Кембріджа, Дніпра, Дрогобича, Івано-Франківська, Києва, Мелітополя, Луцька, Львова, Харкова; шість наукових установ та чотири лауреати премії попередніх років. За перемогу змагатимуться вчені з Канади, Литви та України. Монографії претендентів охоплюють 20 наукових дисциплін і написані двома мовами – українською та англійською. В умовах російської агресії до участі у конкурсі не допускалися наукові роботи, подані з РФ.
Серед претендентів:
– Колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса (Alfredas Bumblauskas, Dr.Hab, професор), Сальвіюса Кулявічюса (Salvijus Kulevičius, Dr.Hab, асистент професора) та Ігоря Скочиляса (доктор історичних наук, професор), «На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі».
– Колективна монографія за ред. Олександра Гриценка, Надії Гончаренко, Інни Кузнєцової, «Культура пам’яті сучасного українського суспільства: трансформація, декомунізація, європеїзація».
– Олена Берегова (докторка мистецтвознавства, професорка), «Діалог культур: образ Іншого в музичному універсумі».
– Роман Горак (кандидат наук), «Андрей Шептицький. Біографія».
– Микола Зимомря (доктор філологічних наук, професор, академік АН вищої школи України),
– Марія Якубовська (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Іван Франко: проєкція у сучасність».
– Оксана Кісь (докторка історичних наук, старша наукова співробітниця), «Українки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти».
– Богдан Козак (академік Національної академії мистецтв України, професор), «У лабіринтах історії українського театру».
– Олена Кравченко (докторка історичних наук, доцентка), «Опіка над дітьми в Україні наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.».
– Володимр Маслійчук (доктор історичних наук, доцент), «Здобутки та ілюзії. Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст.».
– Зоряна Мацюк (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Фразеологічний словник Західного Полісся та суміжних територій "Говорити як медок варити"».
– Іван Монолатій (доктор політичних наук, кандидат історичних наук, професор), «Зоосад революції. Західноукраїнська державність 1918–1923 років і теорії випадковостей ХХ – початку ХХІ сторіч».
– Шон Паттерсон (Sean Patterson, докторант), «Махно і пам’ять: Анархістські і менонітські наративи української громадянської війни, 1917–1921 рр.».
– Людмила Підкуймуха (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Мова Львова, або Коли й батяри говорили».
– Ірина Роздольська (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Літературний феномен Українських Січових Стрільців: функціонування та структура покоління».
– Андрій Сова (доктор історичних наук, доцент), «Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність».
– Михайло Степико (доктор філософських наук, професор), «Українська ідентичність у глобалізованому світі».
– Микола Тарасенко (доктор історичних наук, старший науковий співробітник), «У пошуках старожитностей з дару хедива. Давньоєгипетські пам’ятники XXI династії в музеях України».
– Леонід Тимошенко (кандидат історичних наук, професор), «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)».
– Назар Федорак (кандидат філологічних наук, доцент), «Вінець і вирій українського бароко. Сім наближень до Григорія Сковороди».
– Михайло Хай (доктор мистецтвознавства, професор), «Микола Будник і кобзарство».
– Тетяна Шарова (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Автор і текст у системі соцреалізму: природа естетичного конформізму та поетика компромісу (на матеріалі творчості К. Гордієнка)».
– Ольга Шаф (докторка філологічних наук, доцентка), «Гендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття».
– Блаженніший Святослав Шевчук (доктор богослов’я), Оксана Забужко (кандидатка філософських наук), «Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку».
– Ігор Юдкін (член-кореспондент Національної академії мистецтв України, доктор мистецтвознавства), «Феноменологія культури як методологія інтерпретації».
Фото www.facebook.com/frankofund
Ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка планують оголосити наприкінці червня в Австрії в Інституті славістики Віденського університету. Нагородження відбудеться на батьківщині Івана Франка, у Дрогобичі, 27 серпня – у 165-ту річницю від дня його народження.
03.03.2021Для довідки.
У 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української греко-католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році лауреатами стали професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році перемогу здобула професорка Українського католицького університету та Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні. У 2020 році лауреатом став професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк.