Наша славно-звістна артистка-співачка панна Саломея Крушельницка

заанґажована на сезон карнаваловий т. є. від 10 н. ст. грудня 1895 до 28 н. ст. лютого 1896 яко прімадонна до Massimо teatro Ponchielli в Кремонї і співала по раз першій дня 26 н. ст. грудня 1895 титулову партію в опері "Maнон" Пуччінього.

 

Публика кремоньска пізнала правдивий талант артистичний нашої землячки, тож дневники италійскі випереджують один другого в похвалах і з одушевленєм описують першій виступ сеї артистки. Часопись L’Indepеndente з 27-ого грудня пише так: "Панна Саломея Крушельницка посїдає знамените розумінє і свідомість дїйстної артистки, а при тім обдарена голосом чудовим, надзвичайним. Она — "una Manon deliziosissima", співала свою партію з жаром і пристрастію. Граціозність і особиста принадність доповняють артистичні здібности сеї незвичайної співачки, що розпочавши лиш недавно артистичну карієру може тепер вже бути певною світлої будучности. Наша публика зрозуміла сейчас, що має перед собою першорядну, дуже цїнну, хоч дуже молоду артистку, длятого від першого до послїдного акту висказувала їй своє признанє через що-раз сильнїйші оплески викликувала єї перед куртину по кождім актї".

 

Також ґазети Interessi Cremonesi з 27 грудня і La Рrоvіnсіа з 30 грудня виступають з високим признанєм для нашої артистки. Перша часопись, оцїнивши саму оперу "Манон" і приступаючи до оцїнки гри поодиноких артистів, на першім плянї ставить нашу землячку, називаючи єї "una реrfeta Manon", що своїм співом вдоволила і найбільше вимагаючих знатоків. Позаяк 3-ий і 4-ий акт опери "Манон", як відомо, єсть найтруднїйшим, а однак артистка надсподївано красно і з чувством свою партію віддала, то рецензент приходить до заключеня, що кремоньска публика має в сїм сезонї сопрана дїйстно першорядного. Вкінци часопись La Рrоvіncіа констатує, що друге представленє опери "Манон" ще збільшило успіх як самої опери так і єї виконаня, і каже дальше: "Прімадонна soprano панна Саломея Крушельницка має дуже милий і пристрастний темперамент артистичний, великій і видатний голос, котрим послугує ся з повним знанєм артистичним, перенявшись цїлковито гадками і чувствами композитора. В 3-ім і 4-ім актї горячій єї, жалістний і траґічний спів побуджує аж до плачу."

 

Так пишуть в чужинї про нашу землячку. Нам дуже мило довідатись, що сповняють ся цїлковито слова, якими ми прощали нашу артистку при виїздї до Италії. Мило нам, що имя руске знають широкі круги чужинцїв, що слава рускої артистки залунала по далеких берегах италійского півострова, а мило нам се тим більше, що добре відомо, як панна Крушельницка любить свою рідну руску землю, як єї займає і на далекій чужинї все, що руске, чого хиба найлїпшим доказом, що всї рускі часописи каже собі і до Италії пересилати. То й не дивниця, що кожде щиpo-руске серце врадує ся на вістку о славі нашої артистки і з уст кождого земляка поплинуть слова: "Сердечне щасть Боже й на будучність!" Вкінци додаємо, що панна Kpyшельницка виступить сими днями в опері "Гуґеноти", де буде співати партію "Валєнтини."

 

Дѣло

09.01.1896