Печерський суд Києва взяв під варту колишнього командира військової частини А-4104 у Чугуєві В'ячеслава Глазунова за підозрою у недбальстві та порушенні підготовки та правил польотів, що призвело до катастрофи літака Ан-26 і загибелі 26 військовослужбовців.
Про це повідомляє hromadske.
Згідно з даними слідства, В’ячеслав Глазунов затверджував планову таблицю польотів, яка передбачала навчальні польоти із зупинками для технічного обстеження, та дозволив проведення так званих конвеєрних польотів – коли літак після здійснення одного вильоту не зупиняється, а конвеєром виконує наступний. Це, на думку слідства, і призвело до того, що екіпаж дізнався про відмову лівого двигуна в повітрі й не зміг оперативно владнати проблему.
"Коли під час польоту з'являється технічна несправність літака, командир екіпажу зобов'язаний припинити зліт. І швидкість йому це дозволяла. В цьому випадку був цей конвеєр. Злітна смуга має певну довжину, і є лінія старту. І якби все було за правилами, спрацював би датчик – і командир екіпажу прийняв би рішення зупинитися. Оскільки був конвеєр, то посадка відбулася за цією лінією розгону. Тобто відстань стала набагато меншою. І коли на такій швидкості спрацював цей датчик, екіпаж мав достатню швидкість, щоб зупинитися, але не мав відстані, технічної можливості безпечно припинити політ на землі ще. Тому він був вимушений злітати. І це саме через те, що попередній політ відбувся способом конвеєра", – пояснив слідчий ДБР Іван Пузиревський.
Також, згідно з даними слідства, порушенням є те, що на літак допустили 18 штурманів замість 10, що збільшило загальну кількість військовослужбовців. Прокурори наголошують, що на борту було лише 10 парашутів та 10 кисневих масок. Це також є свідченням того, що кількість людей на борту була перевищена.
Слідчі наголошують і на тому, що командир екіпажу Богдан Кишеня впродовж 11 місяців не практикував нічних польотів, а тому не мав бути допущеним на борт. Крім цього, слідчі кажуть, що Кишеня мав проблеми з посадкою літака, це мусило б врахувати його керівництво.
Прокуратура просила взяти під варту Глазунова, а адвокат підозрюваного Сергій Рогозін просив залишити клопотання без задоволення, наголосивши, що його підзахисний не збирається переховуватися.
Також адвокат заявив, що в плановій таблиці польотів відсутня інформація про конвеєрні польоти. А прокурори, зі свого боку, сказали, що там вказано про зупинки, які мали робитися, але не здійснювалися.
Ще адвокат розповів про позитивну характеристику В’ячеслава Глазунова, зокрема про те, що він є учасником бойових дій, має нагороди від Міністерства оборони. Також Глазунов страждає на серцево-судинні захворювання.
Сам підозрюваний зазначив, що вага на борту не була перевищена, а щодо допуску Кишені рішення ухвалив не він. Також Глазунов наголосив, що польоти конвеєром не були систематичними, а того дня він не був командиром зміни, тому не міг це контролювати.
Також Глазунов стверджував, що в кожного з військових були парашути та кисневі маски, а технічна перевірка не дала б результатів, оскільки, за його словами, поломка сталася під час набрання швидкості.
"Цього дня я був старшим першої зміни, старшим другої зміни був мій заступник. Із 15:30 до 18:00 я був уже у своєму робочому кабінеті, працював із документами. Спостереження виконувала інша людина. Мене звинувачують у тому, що я давав команду на конвеєр? Я не давав команду на конвеєр. Її дає командир польотів. Так, старший зміни його контролює, може втрутитися і не допустити цього. Але я це зробити не міг, оскільки не був на місці в цей час", – сказав у суді Глазунов.
Також він уточнив, чому про допуск пілота рішення ухвалював не він.
"Щодо Кишені. Я не мав права його перевіряти, оскільки я не маю допуску, я маю допуск лише на літак Л-39. Безпосередньо його підготовкою займається керівник ескадрильї. Так, контрольний політ йому дав командир. І після контрольного польоту вирішив, що він готовий. Після цього Кишеня полетів сам, а потім – із курсантами. І це контролює мій заступник із льотної підготовки", – розповів військовик.
Авіакатастрофа Ан-26 на Харківщині сталася ввечері 25 вересня. З 27 людей на борту (20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил і семеро офіцерів; ще одного курсанта не допустили до польоту) одразу після аварії вижили двоє.
Один із них (курсант зі Львова) помер у Харківській лікарні невідкладної медичної допомоги, інший (із Харківської області) перебував у Харківському військовому шпиталі.
22.12.2020