Нинішній голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький під час своєї роботи суддею в Донецьку у 2006–2010 роках через зв'язки в суддівській владі брав участь у перерозподілі майна заводу в місті Зугрес. Правдоподібно, Тупицький отримав свою частку у цьому підприємстві.
Про це йдеться у розслідуванні проєкту "Схеми", котрий опублікував компрометуючі записи за участі Тупицького.
У жовтні 2018 року слідчі Генпрокуратури разом із СБУ здійснили запис розмови Олександра Тупицького в рамках кримінального провадження щодо іншого судді – колишнього голови Вищого господарського суду України Віктора Татькова, якого підозрюють у страшних махінаціях із майном. Тупицький мав певні справи із Татьковим. І 2018 року, працюючи заступником голови КСУ, намагався відмовити свідка від свідчень правоохоронцям про ці події.
Запис саме цієї бесіди – із донецьким бізнесменом Владиславом Дрегером – і отримали "Схеми".
Під час зустрічі Тупицький намагався переконати Дрегера не свідчити правоохоронцям про його роль у подіях навколо "Зуївського енергомеханічного заводу". А також пропонував свої посередницькі послуги для діалогу із Татьковим. За владнання давнього корпоративного конфлікту хотів дістати гонорар.
"Я просто прийшов на попередження цієї ситуації, що цією х*нею займатися не варто. Хоча б особисто стосовно мене не варто, тому що вона нічим не закінчиться. Закінчиться ось лише сильно загостреними відносинами", – заявив пан із голосом Тупицького.
"Я можу вступити в перемовний процес, ми можемо з тобою сісти у літак і полетіти до Австрії. Сісти і попити кави або чаю і поспілкуватися", – пропонує він.
"Вважали б ви за потрібне разом із ним чи кожен окремо дати мені яку-небудь копійку за участь у цих справах – напевно, я б не відмовився. Чому я маю відмовлятися, якщо я всередині колись стояв цього питання?" – додав О.Т.
"Схеми" стверджують, що Тупицький не був звичайним мовчазним свідком, а, вірогідно, отримав частку заводу під свій контроль. "Із 2009 року міноритарним власником заводу став Борис Румак. За допомогою реєстру довіреностей «Схеми» виявили, що суддя йому три роки поспіль довіряв керувати своїм авто", – йдеться в розслідуванні журналістів.
Сам Олександр Тупицький утримався від коментарів по суті поставлених журналістами запитань.
Згідно з даними авторів розслідування, на момент зустрічі з Тупицьким бізнесмен Дрегер вже дав свідчення Генеральній прокуратурі щодо ролі Татькова у заволодінні Зуївським енергомеханічним заводом. А зроблені записи мігрували з одного правоохоронного органу в інший – в міру того, як "справа Татькова" ділилася на нові епізоди та розподілялася за підслідністю. Зроблені спеціалістами СБУ на прохання слідчих Генпрокуратури, згодом вони надійшли до НАБУ, звідки зрештою у листопаді 2020 року їх передали в ДБР на виконання ухвали Печерського суду Києва.
Інтерес становлять й інші фрагменти розмови – розповіді Олександра Тупицького про його кар’єрний шлях та цілі роботи суддею. Наприклад, "погані спогади" про період, коли він очолював Дніпропетровський апеляційний господарський суд до приходу в Конституційний Суд України.
"І мене відправили у Дніпропетровськ. Де я просидів на «підсосі». Тому що Дніпропетровськ – там лише такі реєстри. І хєр копійку хто дає. Все йде нагору, і вже зверху ці всі реєстри зводяться, така ситуація. Я не надто був задоволений цією ситуацією", – розповідав голос Тупицького.
Авторові одкровень уявлялося, що Віктор Татьков зможе повернутися в Україну – не суддею, а політиком. "От в народні депутати – якраз годиться, вік не обмежений. «Бабло» заплатив – і ти вже зі значком і в парламенті», – розповідає О.Т.
Владислав Дрегер під час спілкуванням з журналістами підтвердив, що у 2018 році мав зустріч з Тупицьким, під час якої той намагався переконати бізнесмена не давати свідчень проти нього та Віктора Татькова. Але інших деталей Дрегер не повідомив, посилаючись на таємницю слідства.
Тупицький відмовився від коментарів, хоча підтвердив, що фіґурує в матеріалах слідства.
Протягом 1993–2010 років Олександр Тупицький був суддею Куйбишевського районного суду Донецька, у 2002–2009 роках – головою цього суду. У 2010–2013 рр. працював суддею (аж до голови суду) у Донецькому, Львівському, Дніпропетровському апеляційних господарських судах. У 2013 році перейшов до Конституційного Суду.
22.12.2020