Голова журі конкурсу на визначення ескізу Великого герба України Андрій Гречило вважає, що такий символ узагалі не потрібен Україні. Гречило певен, що Тризуб є цілком самодостатнім символом, і нашій державі достатньо Малого герба.
Про це Гречило сказав у інтерв'ю Hromadske.
"Більшість країн світу мають лише по одному гербу – не великий, не малий, просто один герб. Німеччина, Польща, Канада, Австралія, Королівство Великої Британії та Ірландії – вони мають по одному офіційному гербу. І ніхто не переймається, нічого не домальовує", – сказав геральдист.
Гречило ще 15 тому пропонував змінити статтю Конституції України, в котрій "завис" пункт про Великий герб. А рік тому запропонував це і новій владі.
"Цим зацікавилися з Офісу Президента, сказали, що порадяться – може, справді... Я їм казав: ви тут серйозніші справи збираєтесь у Конституції міняти, питання про символіку вже не має такого політичного значення, як на початку 90-х, тож його дуже просто розв’язати", – додав голова журі.
Андрій Гречило нагадав, що Верховна Рада передбачила в Конституції Малий і Великий герби, бо мусила йти на компроміс із лівими. "Комуністи були проти малого герба. Для компромісу домовилися затвердити малий, бо це горить, треба на документи, а колись потім буде й великий герб, який враховуватиме й «досягнення соціалізму»", – нагадав він.
Але влітку Верховна Рада вирішила повернутися до цієї теми. "Тут уже в парламенті комусь засвербіло, вони видали постанову, якою поставили уряд у досить жорсткі рамки, передовсім часові. Протягом двох місяців мав бути результат – до 1 листопада прийом робіт, а до 1 грудня ми мали передати це в Мін’юст, аби включити в законопроєкт. Оскільки аж так кортіло провести конкурс, я пропонував на першому етапі зібрати фахівців і написати концепцію великого герба", – переказав Гречило.
Відтак пан Андрій і погодився очолити комісію.
Він зізнався: конкурсні роботи дуже сильно його розчарували. Відтак обрали ту, "що мала цікавіший сюжет, ширший зміст і потребувала менших доробок" – Олексія Кохана.
Андрій Гречило дав зрозуміти, що журі не планувало присуджувати першої премії. Однак розуміло, що тоді символ узагалі не матиме жодних перспектив.
"Ми дискутували, чи визначаємо переможця, а друга робота отримує другу або третю премію, чи ми даємо другу та третю премію, а першу не присуджуємо. Це не тільки зекономило б для бюджету 100 тисяч премії, але й показало б, що роботи мають певні вади і їх треба допрацювати. Вирішили, що без першого місця перемога буде нелегітимною", – прокоментував геральдист.
Переможець, Олексій Кохан, муситиме виправити свою роботу і врахувати поправки від комісії.
"Ми присудили першу премію із зауваженнями. Автор має допрацювати окремі невдалі моменти. По-перше, щодо іконографії козака – рекомендується взяти за основу печатки періоду Мазепи чи Скоропадського, де козак був промальований найкраще. Надмірної деталізації давати в гербі не можна, але особливості одягу та озброєння мають бути враховані. По-друге, щодо стрічки в кольорах українського прапора під ногами щитотримачів – люди болісно реагують, і я повністю підтримую. Після початку війни на сході й у Криму російські окупанти паплюжили національні символи, публічно закидали, що топчуть їх ногами. Думаю, автор погодиться і виправить це", – зазначив Гречило.
Голова журі нагадав: остаточне рішення прийме Верховна Рада.
Він додав, що Великий герб не має використовуватися в широкому вжитку.
"Це переважно традиція монархічних країн, у них великий герб використовує правитель. У республіканських країнах, залежно від форми, його на своїх атрибутах використовує президент або парламент, може бути законодавчий дозвіл для уряду – і все, більше ніхто таким символом не послуговується. У шведів, наприклад, чітко прописано, що великий герб – це королівський знак. Водночас на шведському посольстві висить щиток із малим гербом, на сайті парламенту та уряду Швеції – малий державний герб. Так має бути і в Україні", – пояснив він.
25.11.2020