Режисера Романа Віктюка планують поховати на Личаківському цвинтарі у Львові, щоб виконати його волю. Родичі уже почали займатися підготовкою родинного склепу до траурної церемонії.
Фото www.nv.ua
За інформацією з власних джерел, родичі Романа Віктюка налаштовані провести прощання із митцем для громадськості. Зокрема, розглядають Перший театр на вул. Гнатюка – колишній Театр юного глядача, де Роман Віктюк розпочинав творчий шлях.
Директор «Личаківського цвинтаря» Милайло Нагай підтвердив у коментарі «Z», що у Віктюків є родинний склеп на полі №70, де, зокрема, у 90-их роках XX століття були поховані батьки Романа Григоровича. За його словами, там також похований чоловік сестри Віктюка на прізвище Гриневич, та є вільні місця.
Фото https://tsn.ua
«На цвинтар уже приходила племінниця, донька сестри режисера. Вони починають готуватися до похорону. Інформації щодо дати наразі немає, це залежатиме від того, коли саме його транспортують», – зазначив він.
84-річний режисер та театральний актор, народний артист України і РФ, Роман Віктюк помер 17 листопада у лікарні в Москві, куди був госпіталізований із коронавірусом 27 жовтня. Про це повідомила дирекція московського Театру Романа Віктюка. Дирекція Театру Романа Віктюка планує провести прощання із ним у п’ятницю, 20 листопада.
18.11.2020ДЛЯ ДОВІДКИ
Роман Віктюк народився 28 жовтня 1936 року у Львові. Навчався у Державному інституті театрального мистецтва у Москві. Деякий час працював у Львові в Театрі юного глядача. Також працював у різних театрах, зокрема у Одесі, Києві, Таллінні, Твері, Вільнюсі, Саратові, Казані та Ризі.
У 1991 році створив у Москві театр свого імені, де був головним режисером та художнім керівником. У Львові спільно із Ігорем Подольчаком та Ігорем Дюричем заснував творче об’єднання Фонд Мазоха. Часто був гостем та учасником українських фестивалів та театральних проектів.
Є постановником близько 200 вистав. Лауреат низки премій, зокрема театральної премії Maratea Центру європейської драматургії, премії «Київська пектораль», премії спілки театральних діячів України «Тріумф» та міжнародної премії Інституту італійської драми за найкраще втілення сучасної драматургії.