В середу під вечір виповнились комнати "Рускої Бесїди" дуже численно членами товариства і около 7-ої години уважав голова товариства д-р Д. Савчак відповідним зачати загальні збори.  

  В послїднім числї нашої часописи згадували ми про заходи румунїзаторскої консисториї около завязаня православного товариства, котре під вигідною покривкою, будьто би виборами до сойму православіє було загрожене, мало-б злучити православних руских панотцїв до румунїзаторскої роботи.  

  У Львові, дня 27 н. ст. мая 1892.  

  відбуло ся в середу вечером під проводом віце-президента краєвої ради шкільної М. Бобжиньского і тревало пять годин.  

Нам здає ся, що ремісла і промисл в нашім краю підносять ся; може оно й так, може они й двигають ся на перед, може й поступають, але в робітнях та варстатах наших ремісників та промисловцїв того поступу не видко. Хто має таку нагоду о тім пересвідчити ся як инспектор промисловий п. Навратіль, той видить наглядно, що "не все то золото, що світить ся." А треба признати, що п. Навратіль безсторонно і обєктивно а при тім не без певної щирости осуджує наші відносини ремісничі і промислові. Ось послухаймо, що він каже в своїм справозданю о наших робітнях і варстатах:  

  У Львові, дня 25 н. ст. мая 1892.   Ми провірили в першій статьї, що нарід наш дав колись силу тром державам і що сам він єсть елементом живим, рухливим, з широкими спосібностями і дасть ся вести до добра і культури.  

На II-ім засїданю в дни 7 мая 1892 запали слїдуючі ухвали і постанови:  

В суботу предложено в австрійскім і угорскім парляментї проєкти законів що-до реґуляції валюти. В австрійскій палатї панів мотивував крім того міністер скарбу д-р Штайнбах широким експозе предложений проєкт.