На II-ім засїданю в дни 7 мая 1892 запали слїдуючі ухвали і постанови:  

В суботу предложено в австрійскім і угорскім парляментї проєкти законів що-до реґуляції валюти. В австрійскій палатї панів мотивував крім того міністер скарбу д-р Штайнбах широким експозе предложений проєкт.  

  [Письмо з провінції.]   І.   Вість, що міністерство удїлило Русинам концесію на основанє товариства взаїмних обезпечень "Днїстер", приняв загал Русинів з великою радостію. І не диво, бо товариство асекураційне, о яке Русини старали ся без успіху вже від довшого часу, має велику вагу для нашого народно-економічного розвою.  

V.   (1875 рік і мій обйізд австрійскоі Руси)   В 1874-ого року і в 1975-тий перейшла згадана в попередних головах наша тяганина з "Правдою" і з "Тoв. ім. Шевченка". Як і перше, Правда не хотіла печатати ні наших, ні січових статей, в котрих бачила противне своєму консервативно-качалівскому напрямку. Ми на те сердились тим паче, що думали, що pacta соnventa переслані в Галичину.  

  Ceгo року робітницке свято 1-ого мая святковано в цівілізованих державах загальнійше: взяло в нім участь у більше державах і далеко більше робітників, чим попередними двома роками, — звісно, головно через те, що ceгo року 1 мая припало в неділю. Особливо гарно воно вийшло на мітінгах в Англіі, Сполучених Державах північ ноі Америки, в Німеччині та Франціі. Треба ще й те сказати, що сим разом робітницке свято випало скрізь зовсім супокійно, окрім Росіі, де в польскім Фабричнім місті Лодзі, дійшло навіть до кервавоі стички між святкуючими робітниками і війском.  

  І. Мужицке господарство і цівілізація.  

  І.   Гостина трупи руского театру народного у Львові розпочалася доволі гарно, а скінчилася повним фіяском, трохи що не розбитєм трупи. Се факт незаперечений і безперечно дуже сумний, тим сумнійший, що не припадковий, а випливає з цілого супрягу обставин, серед яких живе наша сцена.