В середу під вечір виповнились комнати "Рускої Бесїди" дуже численно членами товариства і около 7-ої години уважав голова товариства д-р Д. Савчак відповідним зачати загальні збори.
Д-р Савчак сконстатувавши, що всї формальности, приписані статутом і законами що-до загальних зборів, виповнені, отворив загальні збори. Однак заки ще приступлено до порядку дневного, згадав д-р Савчак про покійного Дамяна Гладиловича, котрий довгі лїта трудив ся у видїлї товариства і поклав немаловажні заслуги не лиш для розвитку сего товариства але взагалї для руско-народної справи — і просив почтити єго память повстанєм з місць. Зібрані виповнили сей зазив голови товариства.
Секретар товариства д-р Андрій Кос відчитав протокол з попередних загальних зборів. — Нїхто не забирав голосу і протокол принято.
Третою точкою порядку дневного було справозданє з дїяльности товариства. Д-р А. Кос зазначив, що після ухвали видїлу сегорічні справозданя з дїяльности видїлу а також з обороту грошевого будуть обнимати час півтора року, бо від сїчня 1891 р. до 15 мая 1892 р. Збори товариства відбулись минувшого року з початком червня, длятого теперішний видїл уважав більше відповідним здавати справозданє не з року адміністраційного, по конець грудня 1891 р., але аж по час теперішних зборів. Видїл товариства відбув 22 засїдань, на котрих головно занимав ся справами театральними, хоч по-при се не оминав і инших справ, які входять в обсяг дїяльности товариства. Справозданє зі справ театральних зложить референт театральний. Видїл старав ся о устроєнє забав для членів товариства. Куплено білярд, устроєно три вечерки з танцями в сали тов. Frohsinn-у. На вечерках бавлено ся добре, при численній участи гостей, але все таки до коштів устроєня треба було доложити 130 зр., бо саля дуже много коштувала і, як звичайно буває, значнїйшій недобір коштів першого вечерка покриваєсь доходами дальших вечерків. Видїл обговорював потребу зміни льокалю товариства, позаяк теперішний льокаль, при збільшенім числї членів та по уставленю білярду єсть за малий. Два члени видїлу, пп. д-р Савчак і Ил. Огоновскій мали порозумітись з иншими товариствами, именно з "Просвітою" що-до зміни льокалю, однак досі ті заходи не довели до нїякого результату. В сїм роцї збільшено читальню товариства новими видавництвами періодичними, а именно предплачено часописи: Świat, Svetozor, Zlata Praha, а крім того п. Паньківскій многі періодичні видавництва фахові відступив до ужитку членам товариства. Видїл не залишив брати участи і відповідно запрезентуватись при нагодах публично обходячих Русинів, і так в похоронах пок. Гладиловича взяло товариство знатну участь, а навіть одну четверту часть коштів похоронних в сумі по над 90 зр. покрило з своїх фондів; ювилей Лисенка святковано торжественним представленєм опери "Різдвяна ніч"; при нагодї ювилею артиста Стечиньского справлено і доручено єму срібний вінець в честь єго заслуг. Рівнож давала "Руска Бесїда" всяку можливу поміч товариству "Боян", а дїяльність сего товариства причинилась також до оживленя руху в "Рускій Бесїдї". — Число членів товариства дійшло до поважного числа, бо всїх членів єсть тепер 104.
Д-р Савчак доповняє справозданє секретаря що-до хати. Товариство "Просвіта" разом з відпоручниками "Рускої Бесїди" зложили комітет з трех людей: д-ра Савчака, Вол. Шухевича і д-ра Федака і поручено єму занятись зміною льокалю. Розгляненось за льокалями і найдено один в каменици Леваковского в Ринку. Комітет висказав свою опінію, але видїл тов. "Просвіти" уважав сей льокаль невідповідним. Дальші кроки на разї не ведуть ся.
П. Володимир Шухевич складає в имени тов. "Боян" подяку за відступленє комнат "Рускої Бесїди" на вправи, а членам "Р. Бесїди" за взглядність для "Бояна" і просить заразом о таку дальшу підпомогу. "Руска Бесїда" се таке товариство, котре не повинно вести житя вимушеного після параґрафів, а повинно жити своїм питомим звичайним житєм. Завязує ся у Львові "Клюб жінок" і треба би подумати про якесь поміщенє для того товариства. Найлїпше було би, єсли би три товариства: "Руска Бесїда", "Боян" і "Клюб жінок" держали ся разом, бо мають східні цїли, именно розбудити товариске житє між львівскими Русинами. Кождий мусить признати, що теперішний льокаль "Р. Бесїди" не може помістити обох згаданих товариств, длятого після вакацій мусїли би оба товариства найти собі окреме приміщенє. Доси було так, що "Руска Бесїда" тримала ся спільно з "Просвітою", але тепер "Просвіта" має збільшений обсяг дїланя і також потребує більшого льокалю, а позаяк дуже трудно було би найти льокаль, де би і для "Р. Бесїди" разом з "Бояном" та "Клюбом" було з пять кімнат і для тов. "Просвіти" — то може треба би відлучитись від "Просвіти" та окремо приміститись.
П. Кость Паньковскій пояснив причини, за для котрих видїл "Просвіти" не міг пристати на льокаль, предкладаний комітетом.
Позаяк більше нїхто не забирав голосу в тій справі, а п. Вол. Шухевич заповів відповідне внесенє, котре підпадало під послїдну точку порядку дневного, тож приступлено до справоздань з обороту грошевого. Фонди товариства роздїляють ся на дві части: господарскі і театральні, длятого і справозданя зложено окремо.
Справозданє з обороту в господарскім фондї.
І. Прихід в 1891 р. за час від 1 сїчня до 31 грудня:
З 1890 р. лишилось — 122.33 зр.
Вкладка членів в 1891 р. — 768.40 зр.
За карти — 205.49 зр.
За білярд (від полов. жовтня) — 75.96 зр.
За відпродажу ґазет — 37.20 зр.
Оплата канцелярії з фонду театрального — 200 зр.
З вечерків — 48.43 зр.
Позичка на чинш хати — 64 зр.
Разом — 1521.81 зр.
II. Розхід в 1891 р.:
Чинш за хату — 450 зр.
За нафту — 166.43 зр.
Передплата ґазет — 206.49 зр.
За карти — 53.08 зр.
Опал — 35.95 зр.
Услуга — 165.75 зр.
Дрібні видатки — 181.46 зр.
На устроєнє вечерків — 46 зр.
Зворот позички — 64 зр.
Запомога тов. "Академичне Братство" — 5 зр.
Разом — 1374.16 зр.
Прихід — 1521.81 зр.
Розхід — 1374.16 зр.
Лишаєсь на 1892 р. — 147.65 зр.
III. Прихід в 1892 р. до 15 мая:
З 1891 р. лишилось готівки — 147.65 зр.
Вкладки членів — 265 зр.
За карти — 79.92 зр.
За білярд — 113.75 зр.
За ґазети — 21.90 зр.
На канцелярію — 120 зр.
Разом 748.22 зр.
IV. Розхід в 1892 р. до 15 мая:
Чинш за льокаль — 225 зр.
Нафта — 64.45 зр.
Передплата ґазет — 113.68 зр.
Карти — 42.90 зр.
Опал — 17 зр.
Услуга — 75 зр.
Менші видатки — 134.81 зр.
Запомога тов. "Ватрі" — 15 зр.
Разом 687.84 зp.
Відчитавши се справозданє примітив д-р Кос, що білярд вже цїлком виплатив ся, вчисливши навіть нове покритє сукном, а тепер вже буде приносити чистий зиск. Рівнож пояснив — на замітку п. Струсевича, чи статути "Рускої Бесїди" дозволяють на такого рода запомоги, як товариствам академичним, — що вправдї такої постанови нема в статутах, але оба згадані товариства подали просьбу о запомогу на оплату чиншу за льокаль, і видїл увзгляднив виїмково их просьби.
Відтак забрав голос референт театральний д-р Ярослав Кулачковскій:
Стан справ театральних в 1891 р. обговорений подрібно в чч. 44, 46 і 47 ґазети "Дѣло" в 1892 р., тож мабуть злишне те тут повтаряти. (Збори годять ся на се.) Однак для звязи треба навести головнїйші моменти. З підвисшенєм субвенції краєвої для театру о 1200 зр., видїл заключив новий контракт з дирекцією театру, домагаючися збільшеня орхестри і скріпленя хорів. Дирекція справдї зараз побільшила орхестру з 6 на 10 музикантів, а що-до хорів то не могла сему вдоволити, бо хоч і розписувано зазиви по ґазетах, нїхто не зголошував ся. Персонал театральний складав ся з 27 артистів і артисток, 10 музикантів і двох помічних осіб технічних. В 1891 р. зміняв ся склад персоналу, аж під конець року дійшов до такого стану, в якім представив ся львівскій публицї підчас гостини в 1892 р. При виїздї зі Львова виступило кількох артистів, але дирекція виповнила их місце; і так місце п. Клїшевскої обняла п-а Кравчуківна і п-а Фіцнерівна, на місце п. Ольшаньского вступив п. Антін Витошиньскій, давний артист сцени рускої, а ролї пп. Кирницкого, Курмановича і Клїшевского переняли ново заанґажовані пп. Бенза і Левицкій та давнїйші молодші артисти. В 1892 р. до 15 мая гостив театр в Станиславові, Стрию, Львові, Калуши і Товмачи, а виставив 45 ориґінальних a 30 чужих творів. Ще підчас гостини театру у Львові передано театрови до науки драму Янчука "Не до пари", а крім того відтак ще кілька нових штук. Через п. Костя Підвисоцкого навязав видїл зносини з україньскими трупами театральними і вже дістав кілька нових штук до переписаня (між иншим оперу Лисенка "Утоплена") а ще дальші твори мають надіслатись. Переложено Ибзена "Ворог народу". Инструментовано кілька опереток, а також о. Порфирій Бажаньскій загадав переробити свою оперу "Марійка" для ужитку нашої сцени. — Видїл товариства взяв участь через своїх відпоручників в похоронах артиста Плошевского і ухвалив причинитись датком 30 зр. на памятник покійного на стрийскім кладовищи. — Видїл не залишив подбати о духове образованє артистів, котрі також зі своєї сторони загадали оснувати читальню. Читальня не війшла ще в житє, позаяк в статутах були деякі похибки формальні і намістництво звернуло их до поправи. Видїл товариства подав в тій справі всяку поміч і можна надїятись, що статути небавом будуть затверджені. А поки що видїл закупив для сеї читальнї всї видавництва літературні з "Библіотеки найзнаменитших повістей", повісти, драми і историчні твори, видані рускими товариствами. — Що-до конкурсу, розписаного видїлом краєвим, то надійшло вісїм творів. Краєвий видїл передав ті твори перед відданєм спеціяльній анкетї конкурсовій, видїлови "Р. Бесїди" до оцїнки. Видїл "Бесїди" розглянувши основно надіслані твори, ухвалив заявити краєвому видїлови, що нї один з надісланих творів не відповідає условіям конкурсу, а причина сего лежить мабуть в надто короткім речинци конкурсу, тож гадав би відповідним, щоби продовжити речинець конкурсу о один рік. Краєвий видїл прихилив ся до тої гадки видїлу "Р. Бесїди" і продовжив конкурс до вересня с. р. — Велику вагу поклав видїл "Р. Бесїди" на утворенє фонду ємеритального для артистів руско-народного театру. В тій цїли скликано персонал театральний, вислухано гадок і тепер укладаєсь статут сего фонда. В емеритальнім фондї добачає видїл "Р. Бесїди" запоруку, що артисти будуть більше привязані до сцени руско-народного театру. — Вкінци що-до контракту з дирекцією, котрий кінчить ся з 1892 р., ухвалив видїл розписати як найскорше оповіщенє що-до условій нового контракту, котрий буде заключений на три роки.
По сїм справозданю референта театрального забрав голос п. Вол. Шухевич. Зазначивши, що кождий мусїв пересвідчитись підчас сегорічної гостини театру у Львові о змінї на лїпше, а заслуги в тім не лиш цїлого видїлу але головно теперішного референта — внїс, щоби подякувати референтови за єго труди повстанєм з місць. — Голова зборів д-р Савчак прилучив ся до сего, бо і сам мав гадку: в имени видїлу поставити таке внесенє. — Зібрані повстали з місць і оплесками заявили подяку референтови д-рови Яросл. Кулачковскому. — Д-р Яр. Кулачковскій подякував за сю честь, звиняючись, що робив все після своїх найлїпших змагань, та що ще много а много лишаєсь до роботи.
П. Струсевич просив о поясненє справи, длячого дирекція театру не загостила до Львова в 1891 р., як се застережено в контрактї, і чи се не буде преюдикатом на будуще.
Д-р Яр. Кулачковскій пояснив тим, що видїл "Р. Бесїди" увзгляднив прикрий стан матеріяльний дирекції, котра виїхала зі Львова в листопадї 1890 р. зі значним дефіцитом, а відтак недуга, відпустка і зміни персоналу театрального в 1891 р. не дозволили дирекції театру вивязатись зі своїх зобовязань. Се не буде преюдикатом, а навіть видїл товариства може приневолити дирекцію до виповненя зобовязаня.
По короткій дискусії ухвалено полишити сю справу до порішеня новому видїлови.
Слїдуючою точкою порядку дневного було справозданє комісії контрольної, в склад котрої входили пп.: д-р Дїдошак, Барановскій і Лаврівскій. Позаяк один член комісії (д-р Дїдошак) виїхав зі Львова, а два другі члени за-для особистих перепон не могли перевести цїлої контролї — то і не можна було зложити справозданя. — По дискусії ухвалили збори відложити справозданє комісії контрольної до надзвичайних загальних зборів, які мали би скликатись в найкоротшім часї.
Приступлено до виборів видїлу. До комісії скрутаційної вибрано пп.: Грушкевича, Врецьону і о. Темницкого. Заки комісія покінчила обчисленє голосів, прийшла під дискусію послїдна точка зборів: Внесеня членів.
П. Вол. Шухевич поставив внесенє, щоби змінити теперішний льокаль товариства на більше просторий з увзглядаенєм товариств "Бояна" і "Клюбу жінок".
Над сим внесенєм вивязалась довша дискусія. Одні накликували до розваги при тім досить ризиковнім кроцї: винаймати мешканє просторе, а тим самим і дорожше, бо фонди товариства можуть не вистати на збільшені видатки. Другі же вказувала, що при відповіднім льокали збільшать ся приходи товариства. — До ухвали не прийшло, позаяк комісія скрутаційна прийшла з результатом голосованя, а відтак наступило закритє зборів головою д-ром Савчаком.
Результат голосованя був такій: На 49 голосуючих одержали абсолютну більшість: д-р Андрій Кос 45, Иларій Огоновскій 44, д-р Савчак 40, М. Струсевич 30, Ник. Шухевич 28, Ис. Громницкій 26, Ганинчак 26, Вол. Шухевич 25 голосів. — Позаяк виказало ся, що на одній картцї голосовано аж на вісїм видїлових (замість сїм) а комісія не доглянула сего, тож вивязала ся довша дискусія, як під формальним взглядом полагодити сю справу. Коли-ж не було вигляду, щоби якось скорше полагодити цїлу справу, а також і много членів, між ними і члени комісії, розійшли ся домів, то д-р Савчак закрив збори, заповівши, що всї не виповнені точки порядку дневного нинїшних зборів полагодять ся на надзвичайних загальних зборах.
[Дѣло]
28.05.1892