Оповіданє.   І.   Не судилось менї на світї дізнати щастя. З-малку відумерли мене батько й матір. Мусїв я йти до людей в службу, мусїв на других робити.  

  У Львові дня 18 н. ст. липня 1892.   Для нас Русинів припадає сего року 30-лїтний ювілей постанови цїсарскої з дня 23 марта 1862 р., котрою — в часах, коли ще університет львівскій був нїмецким — монарх признав нам право посїдати на тім-же університетї чотири катедри на видїлї правничім. Постанова тая мала на цїли дати рускій молодежи можність образувати себе в матернім язицї на практичних урядників на Руси.  

  Відчит виголошений на вечерницях, даних в Станиславови на честь Т. Шевченка с. р.  

(Исторично-язикова студія.)   І. Вступні уваги.   В статьї "Галичина і Поділє в 2-ім віцї по Христї" описав я подрібнїйше бої, які Римляне під проводом цїсаря Траяна вели з Ґетами (Галичанами) і зъ их побратимцями, Даками. Ґети утратили тогдї так тепер звану Волощину і полудневі части Бес Арабії і Молдави; Даків, що жили в нинїшній Румунії і в Семигородї, виперли Римляне з краю цїлком — часть вигнанцїв переселилась на нові жилища до нашого краю.  

  І.   Вистава рож у Львові. — Рожа і єї роди. — Исторія рожі і єї символіка. — Значінє рожі в городництві. — Рожа яко артикул торговельний. — Олїйок рожевий і єго фабрикація. — Розоліс, вино рожеве. Мід рожевий, рожеві цукри й консерви. — Рожа яко лїк і рожеві пахна. — Рожа і дерево рожеве в промислї.  

  на станиславівскім вічу о народній проґрамі Русинів.   Панове Громадо! Дорогі Братя!   Кождий чоловік, що бере ся до роботи — зараз і роздумує: що він хоче робити і як він буде робити. Так само як у роботї господарскій і у нашій роботї політичній треба нам всїм докладно знати: куда ми хочемо йти і як ми туда зайдемо. Коли будемо знати цїль і дорогу, то будемо знати також, чи нам добре туда ити, а як спізнаємо, що наша дорога чиста і добра, то спішім чим скорше, щоб нам, рускому народови в дорозї не зайшло ясне сонце.  

  І.  

  На вчерашний день, 30 н. ст. червня, назначено загальні збори "Підгірскої Ради" в Стрию. До години 1-шої в полудне виповнилась простора саля Рускої Бесїди в Стрию участниками зборів. Явилось більше сотки селян з всїх трех повітів, стрийского, дрогобицкого і жидачівского, і то нaвіть з подальших сторін, — не много духовеньства, бо лиш до 8 священиків, та ще менше світскої интеліґенції і то лиш з самого Стрия.