І.   Не завадить нїколи розглянутись від часу до часу серед обставин та в суспільности, серед котрої жиємо, і спокійно та зовсїм предметово зібрати разом хоч деякі прояви, які нам тут впадають в очи; хиби наші стануть нам тогди виднїйші, а хоч их ще тим не поправимо, то будемо мати бодай то вдоволенє, що причини их стануть нам хоч би трохи яснїйші.  

  Нїкчемний, хто не дбає о народні институції!   І.  

 

Відчит Антона Г—ого.   Всї ми годимось на те, що поправа биту економічного народу нашого — то найперше услівє поступу і розвою єго. Розвернім котру небудь карту исторії котрого-небудь народу, а вичитаємо там ясно звязь розцвіту і поступу культурного з розвоєм биту народу та пояснимо собі причини, за-для котрих зникали величезні ґрупи народів з лиця землі лиш економічними процесами. Впрочім не глядаймо илюстрації того зелїзного закона рішаючого о "бути або не бути" якомусь народови аж в исторії. Процес той відбуває ся серед нас і перед нашими очима.

  В комісії валютовій на засїданю з 9 н. ст. червня при дебатї ґенеральній забрав голос пос. Телишевскій і висказав свій погляд на квестію валютову. Промову пос. Телишевского подаємо після записок дослівно.   "Заки перейду до властивого темату — говорив пос. Телишевскій — мушу заявити, що буду говорити в моїм имени, а не в имени моїх товаришів клюбових, тож і все, що я тут скажу, буде обовязувати лиш мене а не моїх політичних товаришів.  

Исторія переказана.  

  Основателї нового товариства жіночого "Клюб Русинок у Львові" уложили вже і видали [лігоґрафований] статут, з котрого подаємо важнїйші постанови:   §.2. Цїлію "Клюбу Русинок" єсть: утворити огнище житя интелєктуального, оживити духовий рух Русинок, скріпити і піднести у них народного духа а розбудити між ними товариске житє.   §.3. До осягненя сеї цїли служать:   а) утримуванє в відповіднім льокали дневників і періодичних письм, удержуванє бібліотеки і випозичальні книжок;  

  Пишуть нам з Буковини з-над Прута: