(Исторично-язикова студія.)   І. Вступні уваги.   В статьї "Галичина і Поділє в 2-ім віцї по Христї" описав я подрібнїйше бої, які Римляне під проводом цїсаря Траяна вели з Ґетами (Галичанами) і зъ их побратимцями, Даками. Ґети утратили тогдї так тепер звану Волощину і полудневі части Бес Арабії і Молдави; Даків, що жили в нинїшній Румунії і в Семигородї, виперли Римляне з краю цїлком — часть вигнанцїв переселилась на нові жилища до нашого краю.  

  І.   Вистава рож у Львові. — Рожа і єї роди. — Исторія рожі і єї символіка. — Значінє рожі в городництві. — Рожа яко артикул торговельний. — Олїйок рожевий і єго фабрикація. — Розоліс, вино рожеве. Мід рожевий, рожеві цукри й консерви. — Рожа яко лїк і рожеві пахна. — Рожа і дерево рожеве в промислї.  

  на станиславівскім вічу о народній проґрамі Русинів.   Панове Громадо! Дорогі Братя!   Кождий чоловік, що бере ся до роботи — зараз і роздумує: що він хоче робити і як він буде робити. Так само як у роботї господарскій і у нашій роботї політичній треба нам всїм докладно знати: куда ми хочемо йти і як ми туда зайдемо. Коли будемо знати цїль і дорогу, то будемо знати також, чи нам добре туда ити, а як спізнаємо, що наша дорога чиста і добра, то спішім чим скорше, щоб нам, рускому народови в дорозї не зайшло ясне сонце.  

  І.  

  На вчерашний день, 30 н. ст. червня, назначено загальні збори "Підгірскої Ради" в Стрию. До години 1-шої в полудне виповнилась простора саля Рускої Бесїди в Стрию участниками зборів. Явилось більше сотки селян з всїх трех повітів, стрийского, дрогобицкого і жидачівского, і то нaвіть з подальших сторін, — не много духовеньства, бо лиш до 8 священиків, та ще менше світскої интеліґенції і то лиш з самого Стрия.  

  І.   Не завадить нїколи розглянутись від часу до часу серед обставин та в суспільности, серед котрої жиємо, і спокійно та зовсїм предметово зібрати разом хоч деякі прояви, які нам тут впадають в очи; хиби наші стануть нам тогди виднїйші, а хоч их ще тим не поправимо, то будемо мати бодай то вдоволенє, що причини их стануть нам хоч би трохи яснїйші.  

  Нїкчемний, хто не дбає о народні институції!   І.