Цього тижня стало відомо, що відразу п'ятеро європейських бізнесових партнерів «Газпрому», тобто імпортерів російського газу, ініціювали арбітражні розгляди проти російського газового велетня. Європейці бажають скинути встановлену Росією ціна ну газ. Точніше не просто ціну, а саму концепцію газового ціноутворення, прив’язану до ціни на нафту.    

Керівники урядів східноєвропейських країн-членів Унії оприлюднили листа, в якому заявляють, що плани Росії з розширення газогону  Nord Stream (проект Nord Stream II) суперечать інтересам ЄУ і створюють ризики подальшої дестабілізації в Україні.    

Це передбачено другою фазою спільної операції країн-членів Європейської Унії в Середземному морі – повідомляє Перший канал німецького телебачення.    

​ У того, хто спостерігає за перманентними фінансово-банківськими кризами в різних країнах єврозони (Греція, Кіпр, Іспанія тощо), може скластися враження, що євро — ненадійна валюта, що їй загрожує девальвація, а то й цілковите зникнення. Насправді це абсолютно хибна думка. Як стверджує відомий американський економіст Якоб Кіркеґор, Європа стала на твердий шлях економічного зростання, а для єдиної європейської валюти нині вже не існує серйозних небезпек.  

Чи можливо створити загальноєвропейську армію? Ця ідея реґулярно спалахувала в головах провідних політиків Старого континенту, але так само швидкоплинно сходила на пси, натикаючись на рифи реальності. Цього тижня її озвучив президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер. І навіть склалося враження, що його наміри поважні.    

Попри потужний інформаційний тиск проплачених «Газпромом» ЗМІ, у Європі міцніє переконання, що єдиний шлях до енергетичної незалежності лежить через лупаковий газ. Тренд минулих років, спрямований на відновлювальну енергетику, себе аж ніяк не виправдав.    

Напередодні виборів до Європейського парламенту (25 травня)  демоскопія дає обнадійливий сигнал: європейці знову повірили в ЄУ і євро. Єдина країна (групи досліджених), де все ще зростає євроскептицизм – це Італія.