Остатніми часами мені не раз доводилось діставати листи від молодих Украйінців університетского образованя, котрі питають в мене бібліографічних вказівок про книги, по котрим вони могли б приступити до наукового досліду нашого фольк-лору по порівнявчому методу. Мені такі запити, правду сказати, дивні, бо ачейже в кількох університетах, котрі красять нашу Украйіну в Росіі й Австріі, не бракує спеціялістів, до котрих могла б обернутись молодіж, що рвеся до науки. Та коли люде обертаються до мене, то мушу відповідати йім, як можу.

  "Nowa era" i stanowisko ukraińskie   W najnowszym numerze Narodnoj Czasopysi znajdujemy parę uwag, odsłaniających tendencje "nowej ery". Notujemy je dla pamięci. Wspomniawszy o okólniku episkopatu poznańskiego przeciw wydawanej w Berlinie po polsku socjaldemokratycznej Gazecie robotniczej, redakcja Nar. Czasopysi tak pisze:  

Справу товариства имени Шевченка, котрій п. М. Драгоманов посвячує другій лист, ми розібрали в дотичнім уступі оцїнки Споминів так докладно, що нинї годї що-небудь додавати.  

Перша половина 1-го листу М. Драгоманова — полеміка против слів наших, що "цїлею автора Споминів було представити галицких народовцїв в як найгірших красках" — менче нас обходить. Цїли тої — скажемо коротко — може не добачити хиба слїпий.   Нас більше обходить справа тих 6.000 зр., які Поляки мали обіцяти, чи навіть дати бл. п. Ст. Качалї.   Отож що-до тої справи поясненя п. М. Драгоманова в нїчім нас не могли пересвідчити, що ми помилились, назвавши відкритє єго — видумкою.  

В незрозумілій для мене цїли і в спосіб, о скілько знаю, нїгде між освіченими людьми не практикований діткнуло "Дѣло" в своїй критицї Споминів М. Драгоманова, а в слїд за ним і о. Андрій Качала в своїм письмі до ред. "Дѣла" (ч. 115) моєї особи яко накладця тих Споминів з  причини их змісту. Вважаю потрібним заявити, що даючи наклад на Спомини М. Драгоманова, я солідаризував ся тілько з загальними, проґрамовими их поглядами, але одвічальність за фактичні подробицї мушу лишити М.

  Високоповажаний Пане Редакторе!   Не думав я, щоби прийшло менї коли ставати в оборонї покійників. Но дарма, лиха не обійдеш! Суть люде, котрі і покійникам в гробі не дають спокою і власне тогди нападають их, коли они вже боронити ся не можуть...   Так поступив собі п. Мих. Драгоманов в своїй брошурі "Австро-руські спомини". В тих споминах зневажив він покійного Стефана Качалу, очернюючи єго, що запродав справу народу руского більшости соймовій за 6.000 зр. і за тую цїну обіцяв підпирати систему соймову.  

  П. М.Драгоманов, автор брошури "Австро-руські спомини", виданої недавно п. Иваном Франком, присвячує ширшій "спомин" також товариству имени Шевченка у Львові, критикуючи єго дїяльність в дуже не обєктивний спосіб.  

Дня 5 л. мая с. р. були в Кракові вечерниці в честь Шевченка, устроєні руским товариством у Кракові "Академічна Громада", се б то головно нашими медиками, що вчаться там на докторів. Польскі й рускі газети вже обговорили вдатну музикально-декламяційну частину — ми звернемо увагу на думки, що були висказані на тих вечорницях та ізза них, а іменно оголосимо документи, котрі ще нігде не були надруковані. Отже подаємо найперше до-слова промову голови Ак. Громади, д. Івана Навроцкого.

  І.   Минувшого тиждня появила ся у Львові брошура "Австро-руські спомини М. Драгоманова", видана Иваном Франком. Єсть се властиво тілько одна частина тих "споминів", a именно тота частина, що вяже ся з першим побутом М. Драгоманова у Львові в роцї 1873.