До хиб українськоі адміністраціі належить передовсім те, на що нема иншоі назви, як "танець урядовців". Це вже навіть не кадріль, але правдиве танго, себто дикий танець, якого в Европі не знайдеш.

(Вражіння з подорожі до українських Помпеїв.)

(В справі історії Армії Західної Области У.Н.Р.)

Признаюся, що я був перший, який у Киіві завів цензуру. Одначе дав я ій тільки таку дірективу: Не вільно пустити 1) нічого проти самостійности Украіни, 2) злобних нападів на украінське правительство, 3) злобних нападів на украінську армію.

(Ескіз зі школи життя).

Під увагу нашим владам в Галичині.

Я його дуже бою ся — цього раба. Нікого так не бою ся. Лінивий, Боже мій, який він лінивий! Нічого не робить і нічого не знає. Тільки меле язиком і всіх підозріває в нечесних ділах.

Співаник Українських Січових Стрільців, Відень, 1918. Заходом "Артистичної Горстки". Накладом Центр. Управи УСС. Cт. 128. Ціна 8 К.

Повість Леся Мартовича. Виданє Укр. Вид. Спілки, Львів, 1917. Ст. 336. Цїна 6 К. З портретом автора і знимкою з першої сторінки машинового письма, яким була переписана повість, наддертої при "господарюваню" російських війск.   Сю одиноку повість покійного Мартовича читаєть ся, не відкладаючи її з pyк. Може длятого, що в нїй получений комізм з траґізмом так дивно, що відомий висказ "сміх крізь сльози" нїде так влучно не міг би бути примінений, як тут.  

Посмертна згадка.