Де Збруч і Жванчик зливаються з Дністром. Світлина Левка Квятковського  

Продовження. Початок – Документ Descriptio civitatum et regionum ad septentrionalem plagam Danubii   II. Середньовічні торгові шляхи  

Історія знає чимало випадків успішного розвитку невеличких поселень до розмірів мегаполісів – так само, як і їх занепаду. Причинами деґрадації поселень могли бути війни, природні катаклізми або ж економічні чи політичні чинники. На теренах сучасної Галичини залишилось чимало міст і невеличких містечок, пік розвитку яких припав на XVI–XVII ст.ст., а в наступних століттях вони втратили свої міські права та перетворилися на цілком «совкові» селища міського типу.  

Такої пригоди в моєму житті більше ніколи не траплялося. І навряд чи ще коли трапиться. Так, наче опинився всередині “ящика”, у якомусь “Клубі кіномандрівників”. Або у книжці з часів дитинства – Томом Соєром, Шерлоком Холмсом і Тореадором із Васюківки в одній особі.    

У радянський час галицьку ділянку Дністра не змогли перетворити на повноцінну транспортну артерію, тож тепер замість вантажних барж і пасажирських теплоходів Дністровським каньйоном курсують туристичні катамарани та спортивні байдарки. Може, так воно й краще?  

Поважну колекцію скам’янілостей, які походять із тих часів, коли на місці Карпат було доісторичне море, зібрав палеонтолог-аматор із Галича Віктор Матура.     Раковини, мушлі та панцири головоногих молюсків, плавники й хребці вимерлих риб, зуби акул і уламки коралів — такі скам’янілі рештки прадавніх істот, ровесників динозаврів, знаходить 62-річний галичанин Віктор Матура, мандруючи тутешніми кам’яними кар’єрами та скелястими берегами річок.

У нетривкому та нестабільному українському культурному просторі, відповідно, важко розраховувати на існування мистецького дійства з тривалою історією та традиціями: «Червона Рута» уже не запалює зірки й потроху всихає, в «Таврійські ігри» вже років з чотири ніхто не бавиться.

Тим, хто полюбляє активний відпочинок, варто побувати на Тернопіллі. Якщо вас не лякають понищені дороги та брак інфраструктури, то знайти відпочинок для душі тут дуже просто.   Головні ворота Кременецького замку   Середньовічні твердині та дерев'яні церкви  

Унікальні пам’ятки фортифікації часів Австро-Угорщини залишилися без опіки держави і тепер їх руйнують вандали.

Говорячи про межі Галичини, обмежимося описом границь цієї землі лише від кінця І тисячоліття від Різдва Христового. Не будемо заглиблюватися у попередній період, коли описи нашої землі лише спорадично потрапляли до збережених донині історичних джерел. Не будемо тож згадувати про трипільців, аріїв, скіфів, кельтів, готів, гунів та инші племена, які передували на цих землях до кінця І тисячоліття від Р. Х. Згадаймо лише про білих хорватів, яким вдалося створити перші держави на території нинішньої Галичини. ​