Берлін, хай запізніло, але все ж став на шлях жорсткої конфронтації з Москвою в питанні російської аґресії в Україні. В хід пішли болісні санкції, політична ізоляція, заморожування рахунків російських чиновників. Вже навіть почнають говорити про необхідність різкого обмеження імпорту російських енергоносіїв. Водночас більшість посполитих німців засуджують такі антиросійські дії свого уряду. Чому?    

Берлін вирішив більше не піддаватися на шантаж Лондона щодо можливості виходу Великої Британії з Європейської Унії. Канцлер Німеччини Анґела Меркель дала чітко зрозуміти британському прем'єр-міністрові Девідові Кемерону, що не має наміру платити будь-яку ціну за утримання Об'єднаного Королівства в ЄУ.    

Цього тижня маленька Литва завдала болісного удару російському енергетичному велетню «Газпрому». Балтійська країна ступила великий крок до енергетичної незалежності (передовсім від російського газу), запустивши в дію термінал зрідженого газу в Клайпеді.       

4 листопада в Сполучених Штатах відбудуться проміжні вибори до Конґресу. Це може відчутно змінити дислокацію політичних сил у країні. Свіжа соціологія пророкує, що демократи можуть втратити більшість і в Сенаті.    

За дві доби російські війська дійдуть до Риги, Вільнюса, Таллінна, Бухареста й Варшави. Так нещодавно нахвалявся президент Росії Володимир Путін перед українським колеґою Петром Порошенком. Коли ці слова дійшли до польських військовиків, ті лише посміялися, що, мовляв, у твердженні кремлівського зверхника більше фраєрського хизування, ніж реальної оцінки можливостей. «А от ми справді могли б дійти до Калінінґрада за 48 годин», — запевняють офіцери Війська Польського.  

Нарешті це сталося: падіння ціни на нафту зі спорадичної метушні в межах ринкових коливань перетворилося на стійку тенденцію. Посприяло цьому поступове зняття нафтового ембарґо з Ірану.    

Що сталося з юним північнокорейським «вождем та учителем» Кімом Ченом Ином? Однозначно щось недобре, адже після його весняних мілітарно-аґресивних погроз, що їх транслювали медія всього світу, вже кілька місяців поспіль навіть рідна комуністична преса про нього ні слова, ні півслова. Хтось каже: тяжко заслаб. Інші припускають страшніше: чоловіка позбавили реальної влади.    

Уже майже тиждень тривають акції протесту  в Гонконзі. Їхні учасники вимагають скасувати виборчу реформу, яка б дала змогу Пекіну впливати на волевиявлення гонконгців. У ніч на вівторок, 30 вересня, демонстранти почали споруджувати барикади, запасатися водою та провізією, готуючись до тривалої акції, котра починає чимраз більше нагадувати український Майдан.    

Агресивна політика Путіна не обмежиться інвазією російських військ в Україну. У цьому переконана президент Литви Даля Ґрибаускайте. В інтерв’ю газеті Washington Post вона висловила впевненість, що Україна – це лише перший крок у намаганнях Кремля перекроїти наново мапу Європи. Яким же може бути другий? Найімовірніше – напад на одну з балтійських держав.    

Дива, якого чекали волелюбні шотландці, не сталося. Більшість виборців у Шотландії проголосували за великобританську соборність. Референдум про незалежність провалився.