Ми у Львові вже перед війною страдали на надвишку фортепянів. Нині пошесть ся дещо прислабла. Бо війна обійшлася рівно немилосерно з чоловіком, конем, собакою, ослом і бараном, як і з фортепяном.
24.05.20 | | в 1918-у
Приповідка про золото-мовчанку ніколи на нашій громадянській біржі не була нотована.
13.05.20 | | в 1918-у
Вертає лихо. А вже здавалося, що вигасало. Була у нас одна страшна пошесть: вуличні політики.
10.05.20 | | в 1918-у
Були в нас ріжні ери. Було кілька старих ер і один нова. Була ера попівська, професорська, адвокатська. Була ера економічна з буйним розцвітом молочарства і збуту худоби. Тепер є ера листів.
09.05.20 | | в 1918-у
Волочуться траґедії по нашій землі. Волочуться вони й по нашій історії від найдавнійших її сумерків по нинішні чорні дні... Знали їх княжі часи, знала їх козаччина.
08.05.20 | | в 1918-у
Люблю мойого сусіда за його шляхоцький розмах, за його буйну фантазію, за його бесіду пребагату не лиш думками але й ілюстраційними орнаментами та декораційними елєментами.
07.05.20 | | в 1918-у

Сторінки