Кінь иде ґлемеями, бердами, ци у дощ, ци у зиму, проходит’ найкєшші місця, варкі, де каміні, болото, багни, та й вернетси сам з полонини, из плаїв, видків тра’ идхаті
Після колідóваня на Видорші на ріці йорданскій йдуть колідники на свій ґрунь на розплєс, щоби розколідуватиси, роздєкуватиси одні одним за труд тяжкий, за коліду.
Були люди-великани, та згорґіли з сили, загорґіли и гріхами Господа гнівили. Рано Богу ни молилис’, посту ни тримали, їли, пили и гуляли. Свєт ни шінували.
