Модельні програми з літератури для школи мають дві найважливіші проблеми: надмір творів для вивчення на уроках; осучаснення програм, коли укладачі надають перевагу сучасним і часто другорядним авторам перед класиками, ігноруючи тексти, що є культурними зразками.
Він виявив нетерпимість до української незалежної держави і шовінізм щодо української мови. Світ Булгакова чорно-білий, без нюансів. Світ агітаційної, а не художньої літератури
Завдяки преміям певні цінності, носіями яких є літературні твори, перетворюються на цінності суспільні, бо їх поділяють читачі ‒ мисляча частина суспільства, ті, хто задає тон суспільному розвиткові.
Метареальність Томаса Вулфа наштовхує на думку, що людина є джерелом і власних перемог, і власних невдач. Поразок і втрат не уникнути, повернутися до минулого, змінити його неможливо, але ангели є серед нас. Вони дають надію.
Якісна програма з літератури в школі прямо залежить від укладання академічної історії української літератури, яка й покаже і розвиток нашого письменства, і його вершинні твори.
У історичній перспективі вибір слабшої ідентичності може виявитися доленосним. Саме таким, за дослідником Сергієм Бєляковим, і був вибір Шевченка, бо друк «Кобзаря» змінив хід української історії.
Декому ще й досі складно прийняти той знущальний тон, в якому Шевченко написав про Хмельницького в сатиричній епітафії «Якби-то ти, Богдане п’яний». Але не Луці Луціву.
«Рожева» карикатура випускає пару, але не лякає тих, проти кого спрямоване її жало ‒ не тільки владу, а й громадян, які недолугу владу обирають, тих, кого дратує українська мова і традиція
Суб’єктність нефікційної літератури становить велику цінність: спогади і записки про мандри ‒ це віртуальна часово-просторова модель, у якій зафіксовано внутрішній світ того, хто згадує, і того, хто записує.
