Нині вітчизняним історикам не бракує критицизму щодо характерного для СРСР догматичного висвітлення історії радянських партизанів в Україні (хоч цей критицизм не завжди милий деяким політичним силам). Завдяки розвідкам Анатолія Кентія, Олександра Гогуна, Івана Біласа, Володимира Сергійчука громадськість дізналася не лише про праведні справи «народних месників», а й про темний бік їхньої діяльності: розбої, грабунки, насильство над мирною людністю, п'янки, чвари між командирами та багато іншого, про що не підозрював зразковий радянський громадянин.