Учорашня (5 лютого) відкрита лекція відомого нейрохірурга та автора бестселера «Історії про життя, смерть та хірургію головного мозку» зібрала у Львові абсолютний аншлаґ. Аудиторія в медичному університеті не вмістила й половини усіх охочих послухати лікаря. Замість однієї лекції нейрохірург всесвітньої слави прочитав поспіль дві.  

Українська галицька партія вимагає від Верховної Ради переглянути чинне законодавство у галузі телерадіомовлення. Зокрема, з огляду на посилення русифікації в радіоефірі, УГП пропонує внести зміни, згідно з якими мовлення на території принаймні Львівської області мало би провадитися тільки українською мовою — йдеться про мову, якою в ефірі говорять ведучі радіостанцій. Ініціативу УГП на вчорашній (4 лютого) сесії підтримала Львівська міська рада.  

Судячи з прогнозів синоптиків й того, що бачимо за вікном, сувора назва місяця, який настав сьогодні, себе категорично не виправдовує. «Z» порівняв інформацію на кількох найпопулярніших сайтах прогнозів погоди й дійшов такого висновку: цьогорічний лютий для Галичини буде лагідним від початку і до кінця. Зимно не буде, не буде, щоправда, і затишно — сонечко світитиме рідко і скупо, натомість забезпечені хмарність та опади, які виглядатимуть здебільшого як дощ, інколи як зливи, а інколи злегка засніжить.

Розміщене в околицях Львова Грибовицьке сміттєзвалище — міна сповільненої дії. І на початку цього року вона вкотре «гахнула» — у річку та ґрунт стався чималий витік з тамтешніх кислотних ґудронових озер, які загалом займають майже 5 гектарів площі і є відходами трансформаторного мастила з вмістом сірчаної кислоти. Причина витоку — необдумані дослідні роботи. Збитки оцінено в мільйони гривень. Поліція розслідує кримінальну справу за фактом. Мешканці прилеглих сіл знову активно протестують. «Z» взявся з'ясувати ситуацію.  

Громадський транспорт — одна з тих проблем, яка постійно завдає клопотів і мешканцям галицьких міст, і владі. Загосподарювати цю сферу як належить ніяк не вдається, і одна з причин — фактична неможливість провадити облік пасажирів. Зі слів приватних перевізників, бізнес їхній мало що не збитковий, і вони повсякчас норовлять збільшити плату за проїзд. Громада і влада опираються, тож вартість користування маршрутками періодично зростає, але так, що невдоволені всі — пасажирам задорого, а перевізникам замало.

На повний ремонт чи бодай суттєве покращення доріг Львівщини цього року сподіватися марно. Щось робитимуть, але фактично це буде лише часткове латання, бо загалом для поточного ремонту автошляхів Львівщини треба понад 30 мільярдів гривень. Витратити заплановано 2 мільярди, а це аж раптом неповних 7% від потрібної суми. Як розповідають чиновники, навіть таке скупе фінансування надходитиме з різних джерел — державного та обласного бюджетів, від перевиконання планів львівськими митниками та за рахунок кредиту ЄБРР. Такі-сякі ремонтні роботи обіцяють почати, щойно зійде сніг.

На початку нового року в центрі суспільної уваги опинився Російський культурний центр у Львові. Точніше, будівля центру, яка, як виявилося, належить обласній раді, однак занепадає через неспроможність користувачів відновити її після пожежі навесні 2014 року. Комісія комунального майна ухвалила рішення з'ясувати, хто ж саме використовує приміщення центру, і вказати «нелеґалам» на двері. Активісти центру оголосили, що саму структуру хочуть виселити, знищити і т. ін.

Совдепія нас навчила: довірлива людина — то є лох. А довірлива людина в бізнесі — то є лох два рази. Такі наші актуальні реалії, й говорити в нас про довіру як базову передумову суспільного життя й розвитку — те саме, що говорити про космос, причому про ту його взагалі далеку і недосліджену частину. Довіра, втім, — файна річ, яка дуже полегшує життя. За умови, що її справджують. Тож можна про неї хіба мріяти. Наприкінці минулого року таких мрійників у Львові знайшлося п’ятеро, і один з них —підприємець.

Як і прогнозувалося, Івано-Франківська обласна рада, яка першою з-поміж галицьких ухвалила річний бюджет, вже через три тижні заходилася його виправляти. 15 січня відбулося чергове засідання сесії й депутати визнали, що у грудні ухвалювали фінансовий документ похапцем — бюджет області на 2016 рік мав становити 4 378,3 млн. грн. (на 761,9 млн. грн. більше, ніж у 2015 році), а власні доходи області заплановані в сумі 539,9 млн. грн. (у 2015 році було  410,9 млн. грн.). Однак віртуальні наразі доходи довелося тепер наростити майже на мільярд.  

Січневий вихід гірників Львівщини на «велику дорогу» вкотре показав головні проблеми однієї з найскладніших і найважчих галузей української економіки та слабкість можновладців, які ніяк не можуть розрубати гордіїв вузол вугільних проблем — після рішучого кроку нібито вперед завжди настають два кроки назад. На саме Різдво шахтарі Червонограда знову вийшли протестувати, перекрили рух трасою на Рава-Руську з тією самою вигомогою, що і зазвичай: виплатити їм заборговану заробітну платню.