В очах був не страх, лиш ображена гідність. Я прочитав в них таке собі здивоване обурення. Інтелігентну лють. Він наче казав мені: Зверніть увагу, що за людці збираються мене убити.
Лякає відсутність докорів сумління, комплексів, відчуття, що є пристойним, а що смішним. Незнання того, що іноді певна поведінка свідчить про відсутність поваги до інших
Os rapazes dos tanques. Така назва книжки фотографій: хлопці на танках. Прекрасні обличчя молодих офіцерів і солдатів, які мовчки і рішуче залишили свої казарми, аби скинути диктатуру.
«Є лише два способи витримувати руйнування. Пам’ятати, якою ти була, і ніколи не визнавати себе переможеною перед дзеркалом, тільки усміхатися йому, завжди зневажливо».
Щораз більше вихваляється недотримання граматичних правил – як вільна, прогресивна дія. Погано писати і погано висловлюватися вже не є чимось, чого треба соромитись.
Вчора мені відібрало мову. Я збирався увійти до книгарні, в дверях зіткнувся з якоюсь пані і спинився, аби дати дорогу. Вона кинула мені в обличчя: «Це – чоловічий шовінізм»
Виявляється, що принц, який поцілував Білосніжку, аби пробудити її із зачарованого сну, був несосвітенним сексуальним агресором. Ця казка є шкідливою для дітей і її треба заборонити
