Минув рік і як батогом лопнув. Змірилося в ньому чимало. Багацько постарілось і відмолодніло, ще більше розбагатіло і збідніло. Одним уже так ніколи не буде, іншим ще так не поводилося: такого не пили, не їли, не виділи. Дехто згадує та тужить, декому й не в голові. "Не дай Господь, щоб увірвало"? — і... з острахом зідхає.  

Краків, 20 серпня 1940.  

І.  

І.   Теперішній Німецький Перемишль, це тільки третина колишнього Перемишля, бо тепер він поділений на дві часті; більшу совітську і меншу німецьку, що розмежовані від себе рікою Сяном. Цілий Перемишль мав перед теперішньою війною біля 60 тисяч мешканців, з цього в німецькій частині на т. зв. Засянню є тепер до 18 тисяч.  

"Театр вогняної доби" впав дивною несподіванкою у наші села й містечка. Усюди лишив за собою палкі спори і — живе зацікавлення. Публика поділяється на ентузіястів і противників. Зате нема байдужих, що взагалі не забирали б голосу.   Пригадується давно минула доба, коли в нас театр теж розворушив усе. Світлої слави побутового театру ніхто з нас уже не памятає. Але його велика роля добре відома. Та слід, що його лишало рідне слово у душах видців.