Л. Б.

Буває мить, коли душа надхненна Зриває з Часу завій незнання: Усе, чого шукає навмання, Зявляється, як візія священна. Л. Мосендз.   І.  
18.01.42 | |
"Театр вогняної доби" впав дивною несподіванкою у наші села й містечка. Усюди лишив за собою палкі спори і — живе зацікавлення. Публика поділяється на ентузіястів і противників. Зате нема байдужих, що взагалі не забирали б голосу.   Пригадується давно минула доба, коли в нас театр теж розворушив усе. Світлої слави побутового театру ніхто з нас уже не памятає. Але його велика роля добре відома. Та слід, що його лишало рідне слово у душах видців.  
04.05.40 | Перемишль |