виголошена на IX-ім засїданю сойму про дебат над проєктом закона о оподаткованю псів.   Високій сойме!  

Якби не те, що вступна статя "Діла" в ч. 227 — перший прилюдний голос від народовскоі партіі про програму руско-украйінскоі радикальноі партіі, то на неі не варто би було навіть уваги звертати, бо в ній нема жадніськоі об'єктивноі критики змісту критикованоі програми, а лише просто лаянє на людей, що без дозволу "Діла" чи кого, поважилися уложити собі самостійну програму i з нею отперто виступити.

    Зваживши, що теперішні економічні політичні і культурні потреби нашого простого народа і інтелігенціі такі, що обі наші старші партіі — народовска і москальофільска, — при своіх основах і цілях, не в стані заспокоіти тих потреб, — ми, руско-украйінскі радикали, порозумівшися приватно в днях 4 і 5 н. ст. жовтня 1890 р., виступаємо отсе яко нова партія під назвою Pycко-yкрайінска радикальна партія з ось якою програмою:   А. ПРОГРАМА МАКСІМАЛЬНА.  

(Исторична студія.)   Дивне якесь чуство огортає кождого Русина, коли прийдесь єму читати яку "исторію" рідного краю. Всюди початки тої исторії відносять ся до року 862, т. є. до часу, коли Варяги стали панувати в наших землях; давнїйшій, незмірно поучаючій період нашої минувшости — цїлі тисячолїтя перед Руриком — збувають ся загальними фразами, і то ще звичайно на одній або на двох картках паперу. Тай на тих двох картках більше говорить ся о Славянах взагалї, як о ріднім краю в подрібности.  

Fotografia lwowska.   Na rogu ulicy Krętej i Chorążczyzny, gdzie dzisiaj przyzwoita, dwupiątrowa, wznosi się kamienica, stał przed laty jednopiętrowy dom, wyglądający w sam raz jak i jego mieszkańcy, studenci, urzędnicy i inna mizerja, pobierająca szczupłe place a mająca do wyżywienia liczne rodziny.   Na dolnie tym wisiał ongi pięknie pomalowany na zielono szyld, na którym wisiał imponujący but polski z pięknie pomalowaną cholewą i groźnie ku niemu sterezącemi uchami.   Na szyldzie stał napis:  

  Проф. Михайло Козловскій походить з міщаньскої родини в Угнові, родив ся 1858 року, отже числить 32-гій рік житя, зросту середного, білявий, з рудавим заростом бороди, короткого зору і нерозвиненим правим оком: носить синяві окуляри. На розправі говорив по польски, однак дуже лихо; часами додавав до своєї бесїди поясненя уриваними нїмецкими словами. Єсть він професором при ґімназії в Каліши і колежским асесором (ранґа капітана). З авдиторії приглядалась єму численно зібрана публика з видимим сочувством.  

І.   До справи Маркіяна Шашкевича, Ивана Вагилевича і Якова Головацкого, видавцїв "Русалки Днїстрової".  

  (Po ankiecie teatralnej.)   I. Zanim wypowiemy nasze zdanie o rezultacie obrad ankiety teatralnej i o sytuacji sceny skarbkowskiej, uzupełniamy jeszcze pobieżne nasze sprawozdanie z obrad ankiety streszczeniem dyskusji, która przedstawia się w głównych zarysach w sposób następujący:  

Z okazji występów p. Ładnowskiego na scenie lwowskiej w październiku 1889 r. w kółku znajomych, a następnie w drodze publicystycznej podniosłem myśl ukrajowienia tealru lwowskiego, która przyjętą została bardzo przychylnia, a szczególnie prasa warszawska (Kurjer Warszawski, Echo tealratne i Przegląd tygodniawy) godząc się w zupełności z mojemi wywodami, poświęciła jej osobne artykuły.  

  [Реферат д-ра Евгенія Олесницкого.]   В часї, до котрого відносить ся нинїшне справозданє, т. є. в часї від 10 цвітня 1889 до нинїшного дня, гостив руско-народний театр, остаючій і на дальше під дирекцією п. Ивана Биберовича, в слїдуючих місцях Галичини: в Тернополи, Зборові, Камінцї, Радехові, Сокали, Раві, Любачові, Яворові, Мостисках, Перемишли, Ярославі, Львові, Станіславові, Дрогобичи, Стрию, Самборі, Сяноцї і Яслї, де й доси пробуває.