Д-р Кость Левицький про соймову виборчу реформу і унїверситетську справу.

(Мале поясненє моїм рецензентам з нагоди оцїнки моєї збірки: Терновий огонь мій).  

Василь Пачовський : Ладї й Маренї терновий огонь мій. Новітня Біблїотека ч. 15—18.

​ЛЇТЕРАТУРА, НАУКА І ШТУКА.   Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876—1895), т. VI (1890-1891) Чернївці 1910 p. 287+VI ст.; т. VII (1892-1893) Ч. 1911 p. 343+VI ст.; т. VIII (1894 —1895) Ч. 1911 293+VI ст. 8-ка (цїна по 2 К 50 сот.).  

Найвисшим патентом з д. 9 с. м. розвязано краєвий сойм Гали­чини і Володимириї з Вел. Князівством Краківським а оповіщенєм ц. к. намісництва з 13 с. м. розписано нові вибори: на день 30 червня с. р. в куриї сїльських громад, на день 3 липня с. р. в куриї міст, на день 4 липня с. р. в куриї торговельних і промислових палат, на день 8 липня с. р. в куриї великої земельної власности.

  Щоби означити наше становище супроти нового намісника, треба взяти на увагу отсї мо­менти: полїтичну індівідуальність і партийну при­належність д ра Коритовського, полїтичні відно­сини, серед яких наступило його іменованє, вкінцї основну лїнїю нашої національної полїти­ки в Австриї.

(з ґазет)   Під таким титулом обговорює черновецька Україна прояви т. зв. "автохтонства", яке на її думку проявляєть ся не тільки на Буковинї, але в усїх частях укра­їнської териториї. І так в статї говорить ся про "автохтонства" правобережних і лївобережних Українцїв супроти себе, росийських Українцїв супроти австрийських, угорських Українцїв су­проти решти українського народу, галицьке "ав­тохтонство" супроти рос. Українцїв, вкінци про буковинське "автохтонство" супроти Галичан.

"Дзвін". Лїтературно-артистичний журнал. Рік 1913. Київ. Ч. 1. — "Українська Хата". Лютий 1913.)

  Писаня Маркіяна Шашкевича, видав Михай­ло Возняк (збірник фільольоґічної секциї Наук. Товар. ім. Шевченка у Львові) стор. 294 + XXI, ціна 4 кор.   В 1911 р. святкувало ся у нас сотну річ­ницю Шашкевичевих уродин. Найцїннїйшою па­мяткою з передювилейних праць лишать ся ста­тї д-ра В.Щурата*) про Шашкевнча, тривалу вартість в поювилейних видань матиме книжка, якої заголовок наведено на вступі, видана М.Возняком.

ДИЯЛЬОҐ.   Особи: Очевидно Гомер і побутовець. Гомер, один з найдавнїйших поетів сьвіта, родом Грек, невидю­щий, бо слїпий. Побутовець, один із модерних поетів, родом Українець, також слїпий, але з тою ріжницею, що в нього очи зовсїм здорові.   Сцена: Новітний Парнас.   Час: безпосередно по упадку Адриянополя.