Вчора Юрій Луценко вперше після курсу лікування у Польщі, куди відбув одразу після ув'язнення, з'явився на публіці. Публіка була «своя»,  прихильна — львівська. Тут, у столиці Галичини, опозиціонер презентував свою Третю Українську Республіку — новий громадський рух, що постає з ініціативи Луценка. Він заявив, що головні надії покладає на покоління тих, кому трохи за тридцять…  

Більше половини українців (59%) вважають, що нашій країні бракує «сильної руки». Майже половина (41%) шкодують за розпадом Радянського Союзу. Такі дані соціологічного дослідження отримала група «Рейтинґ». І вони стали приводом для розмови «Z» зі знаним соціологом, професоркою ЛНУ ім.Франка Наталею Черниш. Але справді, лише приводом. Пані Наталя — цінний співрозмовник, тож говорили ми не лише про значення відсотків, отриманих під час дослідження, а й про глибинні речі. Чому українці знову опинилися в халепі? Чому не діють? І що врешті стане поштовхом від слова до чину?

Рецензії на концерти у філармонії чи на вистави в оперному театрі, – професійно обґрунтовані і подані в той же час у доступній для широкого кола шанувальників формі, – власне це і є справжня музична критика. Статті ж, що останні десять років з`являються у пресі, – переважно витримані у абстрактно-нейтральному інформаційному стилі і несуть “заряд оптимізму” у кращих традиціях радянського застою.  

25 років тому, 13 червня 1988 року, перед пам'ятником Іванові Франку у Львові вперше за багато десятиліть відбулося масове, але не санкціоноване владою громадсько-політичне віче. На ньому створено Товариство рідної мови ім. Тараса Шевченка.   ​  

Нова постійна експозиція «Декоративно-ужиткове мистецтво Європи кінця XV – першої третини ХХ століть» в Музеї етнографії та художнього промислу у м. Львові запрошує.  

Музика і література, як будь-які сильні суперники, міксуючись між собою, дають дивні сполуки – часом поет знаходить музику у собі, а іноді музикант губить літературу в поетові. Але, як на диво, і ті, і інші експерименти не залишають байдужими широкі маси. Адже найбільшою формою майстерності у мистецтві є вміння втримати тонку грань між звуком і словом. Насправді, обидві сфери – рівнозначні між собою і виникають лише у фізичній хвилі, чи то пак відтворювачі: усе залежить від характеристик рота, вуха, повітря і фізичної хвилі загалом.  

  Думаю собі, що журналісти в молодих демократіях важливіші, ніж у старих. У старих демократіях, окрім того, що там мають свої демократичні інституції, є ще глибоко закорінені демократичні традиції. У молодих демократіях (зокрема, в нашому реґіоні) ми вже маємо демократичні права та демократичні інституції, але наші традиції, наша ментальність – це все та ж ментальність, що залишилася з доби Совіцького Союзу.  

  На зламі весни і літа, у ніч із 31 травня на 1 червня, у Львові відновила свою діяльність «Ніч театру», яка вже проводилась у Бернарденґардені на сході літа 2011 року. Тоді учасниками були п'ять аматорських театральних колективів зі Львова. Цього року разом із ідеєю відновлення прийшло й розширення дійства: кількість локацій зросла до двох майданчиків, де виступили вісім колективів зі Львова, Івано-Франківська та Дрогобича.  

  Презентація книжки Ґжеґожа Мотики «Від Волинської різанини до операції "Вісла". Польсько-український конфлікт 1943-1947 рр.» у львівській книгарні «Є» перетворилася на гарячу дискусію пам’ятей. У якій традиційно багато говорять, але мало прислухаються.  

Всесвітньовідомий музикант Аркадій Шилклопер висловив своє захоплення музикою леґендарного британського рок-гурту «Yes» на ХХХІІ Міжнародному фестивалі музичного мистецтва «Віртуози» у програмі «Tribute to "Yes"». Напередодні виступу у Львівській філармонії Аркадій Шилклопер поділився своїми  рефлексіями про програму, а також про музику та своє місце у ній. Розмовляла музикознавець Софія Іванова.