Львів'янин став другим після Максима Рильського українцем-лауреатом премії.  Знаково, що це сталося у ювілейну, 90-ту, річницю клубу, заснованого Стефаном Жеромським 1925 року. Цю премію, зокрема, отримали Карл Дедеціус, Чеслав Мілош, Юкіо Кудо, Константи Єленський, Наталья Ґорбанєвская, Кароль Лесман, Асар Еппель і Мартін Поллак.    

Співпраця з відомими виконавцями, оркестрами та диригентами України, робота в різних музичних жанрах, постійна участь у відомих міжнародних композиторських фестивалях, «колекціонування» численних композиторських премій – це все Богдана Фроляк. На запитання про композиторський дар наводить слова Вітольда Лютославського: «Талант – це не моя заслуга. Це те, що мені дано з гори. А от що далі вже людина з тим талантом зробить – це вже його, у даному випадку – композиторська – відповідальність».  

Андрію Садовому не сподобався рекламний плакат 27-го Забігу незалежності, що відбудеться у Варшаві 11 листопада. Організатором Забігу є Столичний центр спорту "Активна Варшава" - установа підпорядкована міській владі Варшави.  

45 % виборців Львова вважають, що на місцевих виборах будуть фальсифакації, — такими є результати дослідження електоральних настроїв у столиці Галичини, що його провадив Український фонд «Громадська думка». У тому, що фальсифікувати результати виборів 25 жовтня ніхто не буде, впевнені лише 20% львів'ян, а ще 28% вагаються з відповіддю на це питання. Z поцікавився, наскільки обґрунтованим є песимізм львівського елеторату і чи може у день виборів статися щось таке, що збурить суспільний спокій.  

  У холі львівського Палацу культури імені Гната Хоткевича людно. Тут переважно молодь, яка нудиться, чекаючи доки організатори відчинять двері концертної зали. З-поміж інших виділяється життєрадісний юнак із доглянутими вусами і татуюваннями на руках. В руці він тримає пакет, із якого витягає чорні сумки й футболки з похмурими принтами і віддає їх продавчині мерчандайзу. Прощаючись, він лишає їй номер свого мобільного. Трохи подумавши, диктує ще й номер своєї дівчини.  

«Збруч» уже розповідав про лауреата Grand Prix цьогорічного Форуму Видавців – книжку Олі Гнатюк «Відвага і страх». Але то було ще до відкриття Форуму. А за кілька годин до церемонії нагородження книжку обговорили у Львові шанувальники таланту авторки.   З виступів на презентації книжки Олі Гнатюк «Відвага і страх» (видавництво «Дух і літера»), Львів, 10 вересня 2015 року      

 

У недавні ще роки, коли Українська повстанська армія перебувала на «нелеґальному становищі» громадської думки, старенькі ветерани втішали одне одного: «Головне, щоб нас визнав народ України…» Не було ані офіційного визнання, ані державних орденів — хіба, якщо пощастило, подяка від місцевої влади у тих реґіонах, де діяла УПА і де поставала ОУН, скромні пільги, пошана від тих, хто вчив історію без совєцьких лекал.    

Відчуття скороминучості світу і людських справ в ньому загострюється кожного разу, коли вчергове доводиться допасовувати дієслова в минулому часі до тих, кого добре знав особисто. Сьогодні це Володимир Пінігін – одна з легендарних постатей львівської богеми ’60-’80-х, чия творчість сформувала світовий бренд львівської графіки другої половини ХХ століття. Моє особисте занурення до світу Володимира Пінігіна відбулось 2009 року, коли, скориставшись нагодою, я потрапила до його майстерні.  

Відчуття скороминучості світу і людських справ у ньому загострюється щоразу, коли вчергове доводиться допасовувати дієслова в минулому часі до тих, кого добре знав особисто. Сьогодні це Володимир Пінігін — одна з леґендарних постатей львівської богеми '60–'80-х, чия творчість сформувала світовий бренд львівської графіки другої половини ХХ століття.