На 22 березня припадає 120-річчя від дня народження відомої галицької співачки Марії Сабат-Свірської. На жаль, несприятливі обставини її життя не дали можливості розвинутися таланту, тому її доля та творчість нині мало відомі широкому загалу.                                              

Тамара Гундорова. Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми. – Київ: Грані-Т, 2013. – 548 с.     Транзитність здається нам винятковою ознакою нашого часу. Варто поглянути на міфології та релігії, філософські системи і дискурси, і ми збагнемо, що, не помиляючись, помиляємося.

Психологія дозволяє зрозуміти наші внутрішні почуття та емоції, а віра допомагає відкривати Бога, відкритися на трансцендентне. І саме віру та психологію належить стосувати до людей, які повертаються із АТО, щоб вони не замкнулися у собі, змогли дати раду своїм емоціям і не стали українським «втраченим поколінням».

Ясно, що пам'ятник потрібний. Ясно, що це варто зробити тепер. Але ж не так – всупереч громадській думці, помпезно, дорого, убивчо і нищівно.

  «Нам, Пінгвінам, треба триматися купи. Якшо падає дощ і лише в одного пінгвіна є парасоля, то він обов’язково поділиться нею з двома іншими пінгвінами...»   Цьогоріч Перший український театр для дітей та юнацтва відзначає свій 95-й день народження. За останні роки тут багато змінилося, тож кожен новий сезон «Театр для дітей...» зустрічає із значними новаціями. Здебільшого, прямуючи до кращого.    

«Антисемітизм і ксенофобія завжди йшли поруч. Зараз вони органічно поєдналися в наступі російського великодержавного шовінізму.

«Проект Івасюк», здається, став вже традиційною щорічною подією для Львова. Пригадую ажіотаж довкола перших концертів. Наскільки я пам’ятаю, імпульсом до хвилі зацікавлення постаттю Івасюка було присвоєння йому звання Герой України в 2009. Звісно, це все відносно, бо «Червону руту» знали і співали всі-всі, а прізвище Івасюк наче й не зникало з української сцени. Проте справжній водограй пов’язаних з цим іменем проектів зашумів лише після 2009 року.

Наприкінці лютого в.о. головного архітектора Львова став молодий архітектор Юліан Чаплінський. До міської ради він прийшов з бізнесу. Зважаючи на роль архітектури для нашого міста, посада є однією з ключових, а особа начальника управління архітектури ЛМР вирішує чимало. Розмова з Юліаном Чаплінським про Андрія Садового, міську архітектуру та про те, що, на його думку, треба міняти у Львові.     Про посаду і гроші  

  У рік, коли шторм публічних дискусій намагається переозначити свято 8 березня, на кіноекрани країни виходить фільм-погляд на українських жінок очима іноземних чоловіків.

Степан Гайдучок (1919)     125 років тому, 13 березня 1890 року, народився Степан Гайдучок – професор фізичного виховання (руханки), активний діяч українського «Сокола» та спортивного товариства «Україна», талановитий журналіст, лікар УГА, невтомний турист-мандрівник і один із перших організаторів спортивного руху в Галичині.