Твори, що тужавіють життям. Це поезія наповненості відчуттями. Тут і мотиви плинності життя, і мотиви невідворотності його фіналу, важливості миті як того, що наповнює світ людини густою екзистенцією. Приватні звертання до Бога  вдається увести в сильну поетичну форму. Подібні пасажі в сучасній літературі ― рідкість. 

Ми чимало довідаємося про настрої тієї доби, яку називають джазовою, а Фітцджеральда – її центральним представником у красному письменстві, про політичні настрої, течії, осередки і середовища, про тих, кого читали у Принстоні і кого читав Фітцджеральд й створений ним герой Ейморі Блейн – представник золотої молоді, не так заможний, як інтеліґентний. Такий собі Байрон, що не відбувся. 

 Режисер робить несподіванку: «Червоні маки» звучать українською у перекладі Андрія Карпінського. Переклад – просто досконалий та неймовірно чутливий. Як на мене, бринить краще, ніж текст оригіналу, створений Феліксом Конарським, і емоційно зачіпає. Жіночий голос, як реквієм, чоловічий – як ода людській силі. «Роса червона» –  порівняння, яке вмістило в собі тисячі текстів про війну.

Сьогодні вшановуємо пам’ять всіх тих, хто віддав життя за свободу та незалежність України. Містом пройшла урочиста хода. ФОТОРЕПОРТАЖ

Те, що писати вірші є для мене неминучим, я усвідомив десь усередині ‘90-х, а літературна критика була способом робити те, що хочеш і отримувати за це гроші.

Запишіть на Марека             ; наш коньяк                           нашу любов                     нашу пристрасть                    ці дві півонії пурпурові                    і ще кілька цигарок...               

Наступному поколінню треба просто залишатися таким самим. Зі студентами все добре. Те, що вони зараз інакші, – то слава Богу...

Двоє у темряві ілюзій та надій, двоє в п’єсі гуру абсурдизму, який навіть не міг собі уявити, що  його п’єса точно накладеться на українську дійсність – і реальність інших країн, які намагаються вижити і таки відчути присмак свободи

Якщо ж тенденція піде до модерності в російському варіанті, ну то що ж… Львів як був, так і залишиться островом, як у СРСР. Якому Львів усе ж не здався

Ковальська справа переживає зараз не кращі часи. Роботи й матеріали дорожчають, технології розвиваються й здешевлюють штамповане масове виробництво, відтісняючи старовинні ремесла на маргінеси ринку. Виставка дає зрозуміти, що мистецтво, на відміну від ремесла, долає кризи, розвивається далі. Мистецтво зникне хіба з людством, а отже ніколи.