Поезія Ярини Чорногуз виявляє інший бік присутності людини в цьому світі, власне, того життя, що випливає зі смерті. Усією збіркою відлунює мотив філософії помирання, а також парадоксальне поняття – життєствердності смерті – барокові протиріччя осмислення свободи.