(Продовження "Літературної історії Львова. Пунктирний курс")     7. Львівські літератори радянської доби    

(Продовження "Літературної історії Львова. Пунктирний курс")     5. Міжвоєнна література     Період між двома світовими війнами у літературному житті Львова відзначався, зокрема, виникненням низки літературних угруповань. Згадаймо хоча б такі: «Митуса», «Логос», «Листопад», «Горно», «Дванадцятка». Ці та інші («безіменні») групи гуртувалися зазвичай навколо певних видань.  

​ (Продовження "Літературної історії Львова. Пунктирний курс")   2. Розвиток нової літератури.     Виникнення нової української літератури у Львові пов’язане з гуртком «Руська трійця», який діяв у 1833–1837 роках у Львівській духовній семінарії.  

120 років тому, 18 квітня 1895 року, народився відомий галицький письменник, журналіст, учасник визвольної боротьби 1914–1920-х років, в’язень більшовицьких концтаборів Юрій Шкрумеляк (1895–1965). Свої твори він часто підписував псевдонімами Іван Сорокатий, Юра Ігорків, Ігор, Ю.Підгірський, Смик, Гнотик, Олекса Залужний, Максим Цимбала.    

  Дарія Віконська. Джеймс Джойс: Тайна його мистецького обличчя. Жінка в чорному: Етюди, поезії в прозі, нариси, діалоги / Упоряд., літ. редакція, передм. і прим. В. Ґабора. – Львів: ЛА «Піраміда», 2013  

27 листопада відзначаємо 150-річчя видатної письменниці Ольги Кобилянської (1863–1942). "Я рождена на Буковині в малім містечку Гура-Гуморі року 1863, 27 падолиста в глибині гір карпатських, яко донька небагатих родичів", – згадувала письменниця. Хоча життя Кобилянської минуло на Буковині, великий вплив на неї мала сусідня Галичина.    

  В рядах науки і письменства.  

  "В нашій літературі позначилась тепер сильна криза. Письменники мовчать". З газети.   Письменник Єрломай Киги-Чайка дістав творче замовлення. Просто не вірив. Стояв перед начальним редактором видавництва "Мово рідна, слово рідне" і, переступаючи з ноги на ногу, кліпав очима. А редактор докінчував говорити, наче б вимотував з уст клубок шнурка.  

  (Літературна силюета).   1.   Коли Ґі де Мопасан, великий, світової слави новеліст, сказав, що мистцеві мало самого таланту, йому треба ще сприту, сміливости, такту, уміння провести справу, — він виповів цінну, життям провірювану і досвідом міряну правду. Шкода, що він сам, або рівний йому знавець людських душ і життя, не дорадив письменникам зосереджуватись у своїй творчості.  

(В другі роковини його смерти).   Минає два роки, як в тернопільській тюрмі НКБД помер в листопаді 1940 року письменник та видатний громадянин д-р Франц Коковський.