Українська мова має стати об’єднувальним фактором – червоною ниткою, що зшиє та укріпить наш народ. Реалізувати це можна лише через освіту.     Нещодавно Верховна Рада України ухвалила довгоочікуваний Закон «Про освіту». Документ обіцяє революційні зрушення – нарешті на 26 році незалежності українська освіта – зокрема школа – має всі шанси позбутися радянського спадку та отримати нові можливості для розвитку.  

29 липня, але 152 роки тому, в селі Прилбичі в родині графа Івана Кантія Реміґіана Шептицького та графині Софії Фредро народився хлопчик. Назвали його Роман Марія Александер.

БУТИ ОПОРОЮ ОДНЕ ДЛЯ ОДНОГО    

 

  Завдання перше: створити політичну альтернативу  

  Західні правила політкоректності забороняють порівнювати Путіна з Гітлером. Утім, з усіх аргументів мене переконує лише один: порівнювати так — значить робити Путіну комплімент… Натомість уже не один оглядач вражався схожості геополітичних обставин в обох випадках.  

Сьогодні минає сорок років, як в Україні була створена Українська Гельсінська група; завтра з ініціативи Мирослава Мариновича, правозахисника, члена Української Гельсінської групи, дисидента, в'язня радянських таборів, а нині віце-ректора Українського католицького університету etc. etc, дисиденти зустрінуться у Львові. Тож кілька слів п. Мирослава для Zbruča з цієї нагоди.   ​  

​   Я щораз більше не розумію цього світу, а тому не маю що про нього сказати. Треба було б промовчати і цього разу, але невралгічне для України рішення Польського сейму змушує осмислити бодай для самого себе, що відбувається.  

​   Звістка від президента Прошенка про те, що Папа Римський Франціск прийняв офіційне запрошення відвідати Україну, надихнула усіх нас. Значення візиту понтифіка, який, за деякими прогнозами, може відбутися вже наступного року, воістину непересічне. Українці чекають найперше миру і мають велику надію, що Папа Франціск зуміє злагіднити людські серця.