Мирослав МАРИНОВИЧ

Добра пора згадати слова незабутнього Блаженнішого Любомира кардинала Гузара: «Працюймо так, ніби все залежить від нас; молімося так, ніби все залежить від Бога».
На блокування доступу до протестних майданів суспільство має креативно винайти інші форми масової солідарності
17.03.20 | | Дискурси
«...тісні ті двері й вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що її знаходять»
Свої знамена реваншисти розгорнуть після виборів, щоб не сполохати довірливих. Але чи складно розпізнати грозу, як піднявся вітер і потемніли хмари?
24.06.19 | | Дискурси
Люди мають сумніви, що справді все суспільство можна зробити правильним. Ні, не це наша мета. Мета – сформувати критичну масу, отой гострячок, який ламає лід.
У нашому місті множиться число груп, для яких насильство над безборонними стає насолодою. А безкарність стає заохотою до повторення насильницьких дій.
Небезпека в тому, що соціальна ідея в нинішній Україні приходить не в чистому вигляді, а в російській обгортці
30.04.19 | | Дискурси
Не втрачайте довіри одне до одного й не опускайте рук! Не вдивляймось у чорне, бо воно поглине нас.
Наш інформаційний простір, наші передвиборчі баталії стали дуже токсичними. Я почуваюся отруєним
Стати державним народом: вміння відрізнити важливе від другорядного. Бо прагнучи здобути все і відразу, ми ризикуємо втратити й те, що маємо