«Слава Україні! — Героям Слава!» і зала вибухнула оваціями. У мене було таке враження, що присутні просто огорнули мене своєю солідарністю і симпатією.
За його матеріалами можна відстежити й осмислити всі «річні кільця» на «стовбурі» нашої відновленої державності. Лавдація на Віталія Портникова, лауреата премії ім. Василя Стуса
Російсько-українська війна довершує те, що не зробили майдани, бо українці прагнуть захищати свою свободу. Отже, війна – рубікон, після якого українці остаточно подолають тоталітарну травму.
Одних він мобілізує, інших паралізує, а третіх кидає в паніку. Але людина навіть в найгірших умовах ніколи не є сама. Бог завжди простягає до нас руку, просто ми не вміємо це бачити.
Він став прапором шістдесятницького руху, а його слово пробуджувало національне сумління. Умів бачити суспільно-політичні та культурні проблеми України об’ємно, з урахуванням численних взаємозв’язків.
