Тарас Прохасько

Сучасна Україна - це країна постмодернізму. Тут можливе все. Найбільше ми дивуємося лише тоді, коли щось стається не так, як є, а так, як би мало бути. У нас є замало підстав не сподіватися хоч чогось поганого.
24.10.13 | |
Божі заповіді прийнято поважати як декларацію про наміри, однак керівництвом до щоденної дії є цілком інший кодекс. Цінуються вчинки і зусилля, які не стосуються праці над собою. Безвідповідальність, вибудована на вірі у те, що у будь-якому випадку з якоюсь із супротивних сторін удасться домовитися.
17.10.13 | |
...Це були подорожні, котрі думали про місце місця, про час часу, про перетини місць і часів. Без діла, без розваг, без товариства, без споживання. Тепер таких майже нема.
10.10.13 | |
…колись давно, ще коли він був малою дитиною, батьки поїхали з ним на літній відпочинок до модного курорту на початку великих Карпат, де було повітря, води і ще щось. Мабуть, щастя…
03.10.13 | Делятин |
Прощання – найнормальніший стан нашого життя. З людьми, містами, будинками, книжками, уявленнями, переконаннями, псами, вікнами, доторками, стежками, водами, деревами, спогадами…
26.09.13 | |
...Серйозність думки полягає не у лабораторній арґументації, а у чуді з’яви думки і проживання з нею, проживанні її. Люди, які проживають протилежні за арґументацією думки, більше подібні одне на одного, ніж ті, які проживають хоч якусь думку, і ті, яким думок взагалі не потрібно.
18.09.13 | |
Завтра у Львові презентуватимуть нову книжку Тараса Прохаська. Вона вперше написана у співавторстві. І вона – перша казка, авторства цього улюбленого нами письменника. Як почувається у ролі казкаря Тарас Прохасько розповів «Z» особисто
12.09.13 | Львів |
Ця історія могла би бути історією звичайного сімейного непорозуміння, якби не втручання незбагненної сили, що називалася спеціальним відділом цензури. Завдяки незбагненній відвертості колишнього таємного цензора МДБ стало відомо про одну із десятків тисяч історій.
05.09.13 | |
...знаю, що між смертю і життям – непомітна лінія. Між убивством і не убивством - теж. Між життям і життям вона, здається, найширша. Але найважча для перескоку.
22.08.13 | |
Рухи – це, мабуть, найповніший вияв нашої біографії, досвіду, досягнень, розумінь і недоладностей. Це той просторовий, об’ємний спосіб комунікації із світом, який примушує після кожної смерті вірити у те, що прийшов кінець світу, ще одного світу. 
15.08.13 | |