Вони, маючи бездоганну галицьку вимову, говорили попросту бридко: "вопше, тоже, подаркі". Повний шмельц, цього досить, щоби не хотіти мати з цим прошарком нічого спільного.
Як завжди у радянських, вирішили найраціональніше – ліквідувати. А за мистецьким рівнем різьб це місце мало колекцію, яка могла позмагатися навіть з Личаковом.
