Тарас Прохасько

Щоби бути своїм у якомусь товаристві, треба передовсім знати, на кого тут гонять. Щоби комфортно почуватися у ґетто, треба знати, від чого заховався за стіною
27.04.17 | |
Сни – наша остання інтимна територія. Те, що дійсно належить тільки нам. Найчистіша суміш, витворена за власним рецептом і призначена для персонального вжитку
20.04.17 | |
В українських католиків східного обряду обряду набагато більше, ніж католицизму. Відповідно, екуменістична місія уніатів стає чимось утопічним. Принаймні поспішним – сказав би Хомишин, якого читати боляче, але зовсім не страшно, лікувально
13.04.17 | |
У банді ми з братом були два роки. Здається, стало нецікаво. Передовсім через брак слів. Більшість тих слів, які вже тоді знали ми, були тут незрозумілими і непотрібними
06.04.17 | |
...ключовою характеристикою наших країв, з якої все випливає, є брак інструментів, невміння ними користуватися, нездатність їх вигадати і виготовити. Це тягне за собою всі інші характеристики, які притаманні нашим краям. 
30.03.17 | |
Залежно від доступу до фактів і можливостей фантазії можна вдаліше або невдаліше пройти весь ланцюг і зробити точніший або вигаданіший висновок про зв'язок ніби непоєднаних речей
16.03.17 | |
Саме шпацер – згущення духовного і інтелектуального життя – залишається тим найміцнішим проводом, через який передається тяглість практикування культури
09.03.17 | |
Відбулося сакральне повернення до джерел. Як не колишні втікачі до міста, то їхні діти знову живуть у болоті. Навіть у Львові, не кажучи про щось задрипаніше
23.02.17 | |
Чотири події, які припали на життя мого покоління і стали феноменами, які роблять його саме таким тут і тепер.
16.02.17 | |
Все впритул. Все блискавично і назавжди. У цій оповіді так багато виразних деталей, що після цього важко не перейнятися симпатією до дивізійників
09.02.17 | |