Тарас Прохасько

Нині, через вісімдесят років совєтчини, маючи свою мрію-мрій, свою незалежну державу, оцінювати однозначно трагедію золотого вересня набагато складніше.
19.09.19 | | Дискурси
Нема чого дивуватися, коли стається щось зле, бо це є нормальним, бо природним. Дивуватися треба тоді, коли стається щось добре.
12.09.19 | | Дискурси
Робиш своє марудство, перебуваєш спокуси і мусиш робити, щоби не звар'ювати, сам собі цікавість. Яка є нерозділеною і вибухонебезпечною
05.09.19 | | Дискурси
Моє прощення полягає у тому, що я можу терпіти усі ті фанаберії інших, яких я не розумію, маючи свої фанаберії
30.08.19 | | Дискурси
Нарешті не конче ідентифікувати себе з державою, дбаючи про те, щоби вона не перестала бути.
22.08.19 | | Дискурси
Навіть те, що нас робило неподібними на інших – фатальне сусідство з Росією, втрачає свою яскравість неповторного, бо у сучасному світі сусідами Росії поступово стають усі
15.08.19 | | Дискурси
Найбільшою революцією нової влади став безапеляційний перехід до хуцпи, не нав'язавши її суспільству, а вловивши тренд і тепер її леґітимізуючи
08.08.19 | | Дискурси
Я бачив дивний сон… Здається, його мають убити. Але за особу президента переживати не слід у жодному випадку. Бо бутафорію убити неможливо
01.08.19 | | Дискурси
Російською рецептурою краще взагалі не цікавитися. Там усе не так, як є. Добре, коли встигаєш це зрозуміти на фундаменті простого бобу
18.07.19 | | Дискурси
Якщо чітко формулювати прохання до Бога, то маємо те, що просили: свободи стало більше. Але так само стало її і менше