Пізньої осени або з початком зими при кінці 1906. р. явився в мене у Львові ученик вищих кляс ґімназії. Сказав, що приїздить від орґанізації українських ґімназистів міста Станиславова, просив революційної літератури і поради. Цей ученик був — Дмитро Вітовський.

Земля, з якої виросли мінїстри Української Народної Републики.   Кілька історичних пригадок і особистих споминів.    

  Львів 27. жовтня 1917.   З нашої редакції повіває чорна хоругов. Скільки їх повіває сьогодня і в столицї нашої країни, у Львові, де Він починав і кінчив свою громадянську дїяльність, і в Стрию, де Він вложив у народну працю найлїпші лїта свої, і по цїлій нашій країнї, в якій скрізь імя Його вимовляло ся з пошаною як iмя одного з найбільших у народї! І на скільки сердець наляже на звістку про Його смерть чорний сум — тут і там, пo обох сторонах кордону, на цїлій Українї?   *  

  Львів, 22 червня 1917.  

Спомин з Петрограду.     Було се в першій половинї червня 1914 р.   У Львові доходив до кінця процес проти Бендасюка і тов., а в Росії — завдяки добре зорґанїзованій аґітації галицьких руссофілів і їх російських протекторів з одної сторони і незрозуміню наших відносин (навіть серед російських Українцїв) з другої — що раз висше підіймав ся неприхильний настрій проти галицьких Українцїв, які — мовляв — ідуть рука в руку з полїцією й судом.  

І.   Галицька резолюція з 1868 р. — Українське становище.  

Caдик-паша "під стягом Дорошенка". — Міцкевич і Україна.      

В нашій уяві, в уяві тих, що їх знали, жили з ними, дорожили їх творчістю, так вони оба сплели ся, що тепер, коли один з них закінчив свій житєвий шлях, здається ся, що не можна писати про одного, не згадавши про другого.   Мартович і Стефаник.  

Цілий минулий рік відбували ся ювилейні обходи в честь 40 лїтньої лїтературної і громадянської дїяльности Івана Франка, і ті обходи відбувають ся далї ще й у сїм році*).