На території Славського лісгоспу виявили більш ніж 630 гектарів лісів, які відповідають критеріям «пралісової пам'ятки природи». Такими є підсумки обстеження цієї території, яке проводили експерти ГО “Дунайсько-Карпатська програма” спільно з працівниками лісгоспу.
Фото: facebook.com/DanubeCarpathianProgramme
З відшуканих лісів 385 гектарів відповідають ознакам квазіпралісів, майже 250 гектарів – ознакам природних лісів.
«Більшість цінних лісів Славського лісництва, які нам вдалося виявити, розміщені на території об'єктів природно-заповідного фонду (517 га на території заказників), ще близько 100 га – це “протиерозійні ліси”, розміщені на дуже крутих схилах, та 15.5 га – це експлуатаційні ліси. На всіх цих територіях (навіть у заказниках!), згідно з законом, дозволені певні види рубок. Статус “пралісової пам'ятки природи” дасть змогу зберегти ці території від будь-яких втручань – тут буде заборонено проводити рубки та відбір мертвої деревини», – зазначив експерт із ведення лісового господарства ГО “Дунайсько-Карпатська програма” Василь Гаврилюк.
Фото: facebook.com/DanubeCarpathianProgramme
Він пояснює, що наявність мертвої деревини, старих дерев на межі фізіологічного розвитку і сухих дерев із пошкодженнями та вадами стовбурів різного походження є критично важливим для розвитку окремих рідкісних груп біоти. Так, мертвою деревиною харчується багато комах, зокрема жуків, у ній живуть і розмножуються земноводні та кажани. Такі території приваблюють великою кількістю корму дятлів, в дуплах оселяються птахи та дрібні ссавці. Ті ж, своєю чергою, приваблюють більших хижаків. Території “пралісових пам'яток природи”, зокрема, є важливими фрагментами екологічних коридорів для ведмедя, рисі, вовка й лісового кота.
Фото: facebook.com/DanubeCarpathianProgramme
Зазначимо, нещодавно Дунайсько-Карпатська програма виявила 530 гектарів квазіпралісів і природних лісів у Сколівському держлісгоспі. Зокрема, масиви старовікових лісів знайшли поблизу сіл Кам’янка, Труханів, Коростів і Козьова Сколівського району. При цьому старовікові ліси вдалося знайти як у низькогір’ї, так і на ділянках, що межують із полонинами на вершинах гір.
Після цього Сколівський держлісгосп заявив, що підтримує виконану роботу, й погодився надати виявленим ділянкам статус природних лісів і квазіпралісів, вилучити їх із планів рубок та забезпечити їм сувору охорону.
На черзі – обстеження території Старосамбірського та Боринського лісгоспів.
Для довідки:
Як зазначено в довідці Всесвітнього фонду природи (WWF), пралісами, квазіпралісами та природними лісами називають ліси природного походження, які розвивалися за умов практично відсутнього господарського впливу людини. Тому їм, як правило, властива складна структура, у них не порушені процеси природної лісової динаміки, включно з існуванням мозаїки кластерів дерев різного віку; такі ліси мають значну кількість мертвої деревини.
Усе це приводить до існування численних оселищ для багатьох рідкісних видів тварин, грибів і рослин, які здебільшого не можуть існувати у господарськи освоєних лісах.
Фото: facebook.com/DanubeCarpathianProgramme
У зв’язку з тисячолітньою історією освоєння європейських просторів, такі ліси збереглися в Україні передусім у Карпатах. Незначні площі мало змінених господарською діяльністю лісів є також на Поліссі, де 2018 року ідентифікували близько 3000 гектарів таких лісів.
Для уніфікації процесу виділення таких лісів Міністерство екології та природних ресурсів України затвердило набір критеріїв та індикаторів, що дозволяє зарахувати ліс до однієї зі згаданих категорій.
На кінець 2018 року в рамках проєктів WWF та інших організацій було описано понад 94000 гектарів пралісів і старовікових лісів (квазіпралісів) у Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій та частково Львівській областях. Роботи з ідентифікації пралісів у цих областях майже завершилися, тепер ключовим є питання надання ідентифікованим ділянкам охоронного статусу.
Цей процес передбачає:
1. Погодження лісокористувачами висновків про належність лісових ділянок до пралісів, квазіпралісів і природних лісів.
2. Створення пралісових пам’яток природи після погодження.
29.07.2020