Малий фейлєтон
Наставився я змалювати розцвитаючу реальну політику з її головними філярами та не легко воно йде. Місяць червень се по правилам орґанічної хемії — місяць ферментів, мусовань, флюктуацій. Мусує і ферментує все, а що й говорити про такий молодий розчин як партія реальної політики з Зємянської каварні. Що днини зміна, що днини инший стан, инша густота, температура. Ось за вчорашню неділю відскочив від реальної політики богобоязливий парох Болехова. Заявив голосно, що не хоче новородка хрестити і пізнійше не буде його домовим духовником; обіцяв лиш тиху молитву. На місце болехівського пароха приєднано славнозвісного о. Николая Винницького з Галича. Майстром церемонії дня 29. с. м. має бути золочівський адвокат Іван Дрогомирецький.
Вертаю до знимок.
В ґалєрії реальних політиків, про яких я вже згадував, вибивається замітно столичний адвокат Др Антон Лисяк. Непересічний, не буденний тип. Прямо бере за очі. Штани в кратки, камізелька в кратки, звичайно люстринова блюзка, соломяна маринарка, викривлені черевики, замашистий хід, нервові рухи, баламутний погляд — се Др Антон Лисяк. З роду — пасіонат. Ходить про нього чудова лєґенда. Мав бути колись судією в малім провінціональнім місточку. На одній розправі розлютився на обжалованого жидка і засудив його на... смерть. Щоби не проволікати справи навіть зателєґрафував по ката. Донеслася історія до начальника суду, а сей зателєґрафував по... психіятра. Виконання Лисякового вироку здержано, а Лисяка відставлено на Кульпарків. Там (се вже не лєґенда!) пережив він деякий час, а що явився нешкідливим, то й випущено його на волю. Згодом відкрив він адвокатську канцелярію. Як адвокат вславився ґеніальною обороною в процесі Давидяк Дудикевич. Нині почуває себе Лисяк найбезпечнійшим чоловіком в "Малопольщі". Раз тому, що належить до партії реальної політики, а друге тому, що — як сам каже — ніхто йому не може нічого зробити, бо він на всякий случай має свідоцтво з Кульпаркова...
Добірне pendant до Лисяка творить Іван Пашкевич б. чиновник "Народної Торговлі". Сей покищо обходиться без свідоцтва. З дальших мужів треба згадати двох судовиків: Миколу Третяка і Миколу Демчука. Перший є зятем Костецького, другий зятем Свистуна. Се їх властива рекомендація. Оба виїхали в 1915 році до Ростова. Оба мають залеглі побори; перший зложив присягу ще на "мягко", другий до нині без посади. Се їх політична програма.
Тіснійший гурток реальних політиків доповнюють п. Лев Яворський урядник Виділу краєвого та Степан Шкирпан.
Так виглядають філяри реальної політики, які щораз то краще зарисовуються в памяти... платничого в Зємянській каварні. Що днини плачені ними "цехи" ростуть непомірно і несподівано в гору. Значить, що партія реальної політики має вже нині реальну основу... мабуть в марковім відкладі.
Громадська думка
09.06.1920